Іоан Золотоуст, архієпископ Константинопольський

26 листопада – день пам’яті святого Іоана Золотоустого, архієпископа Константинопольського та відомого вселенського учителя, блискучого оратора, адвоката і релігійного полеміста. Дорогоцінні твори святого Іоана Золотоустого, перед якими схилялися його сучасники і які високо шанують Схід і Захід, легко та доступно читаються, як богословами так і звичайними людьми. На них виховувалися, і з них, як з багатої скарбниці Божественної мудрості і найчистішої християнської моральності, черпали свідчення істини грецькі та слов’янські богослови і каноністи. На них, безсумнівно, протягом століть вироблялися і встановлювалися положення Церкви. Майбутній архієпископ народився в Антіохії (сучасна Сирія). В сім’ї військового начальника. Батько Іоана помер незабаром після його народження. Тож мати поклала всі сили на доброчесне виховання єдиного сина. Обдарований юнак навчався у кращих філософів і риторів. Коли юнакові виповнилося 18 років він вирішив їхати до Афін, щоб продовжити навчання. Через декілька років Іоан повернувся до рідної домівки. В Антіохії він прийняв святе хрещення від святителя Мелетія Антіохійського, який наставляв його у вірі і через три роки поставив у сан читця. Коли померла мати святого Іоана, він роздав усе своє майно, […]

Читати далі

Собор Архистратига Михаїла та всіх безтілесних сил

21 листопада православна церква вшановує свято Собор Архистратига Михаїла та всіх безтілесних сил. Величаємо тебе, Архистратиже Михаїле, і всіх вас, ангельські небесні сили, що повсякчас прославляєте Господа. У Символі Віри ми промовляємо такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, всього видимого і невидимого»… Так ми визнаємо існування «невидимого світу», представниками якого є ангели. Святі Ангели живуть у світі невидимому, духовному. Там вічний Престол Всевишнього, який оточують всі Сили Небесні, які опромінюються від Нього світлом невечірнім. Святкування Собору Архистратига Божого Михайла й інших Небесних Сил безплотних установлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійськом Соборі, що був за кілька років до I-го Вселенського Собору. Уперше про чини Ангельські повідав апостол Павло своєму учневі, якого він з язичників навернув до Христа, коли був в Афінах. Ім’я цього учня – Дионисій Ареопагит (він був членом Ареопагу, верховного суду Афін). Дионисій все чуте ним від Апостола Павла записав і […]

Читати далі

Преподобний Нестор Літописець

Сьогодні ми святкуємо пам’ять святої людини, ім’я якої Нестор. Роки його життя припали на XI століття. Він працював, щоб дати нам цілісний глибокий світогляд, дати нам розуміння не тільки однієї митті, а і відчуття всіх минулих століть, і відчуття себе часткою великого цілого. Святий Нестор написав безліч духовних книг. Саме Нестор звеличив книгу, тому як книги говорив він «це річки, які напоять всесвіт, від яких виходить мудрість. У книгах незліченна глибина, ними втішаємося в печалі, вони узда стриманості. Якщо старанно пошукаєш в книгах мудрості, то придбаєш велику користь для своєї душі. Бо той, хто читає книги, розмовляє з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор літописець… геніальний давньоруський письменник. Він став першим збирачем безцінних відомостей про життя і подвиги Печерських отців. Преподобний Нестор прийшов в печерну обитель ще в 17-річному віці за ігуменства преподобного Феодосія. Печерська обитель стала для юнака школою життя, дала йому високу науку аскези і збагатила пізнанням книжкової […]

Читати далі

Святий великомученик Димитрій Солунський

8 листопада молитовно вшановують пам’ять одного із ранньохристиянських великомучеників – святого Димитрія Солунського. Святий великомученик Димитрій народився у сім’ї римського проконсула міста Солунь у III ст. Батьки Димитрія були християнами, але приховували свою віру, адже на той час більшість мешканців міста були ревними язичниками. З самого народження Димитрія вони старалися виховати його в християнському благочесті, показували йому ікони Христа й Богородиці і щовечора читали Євангеліє. Коли Димитрій підріс, то зрозумів, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог. Коли юнак мав досягнути повноліття раптово помер його батько і, за наказом імператора, Димитрій мав зайняти місце проконсула та розпочати гоніння на християн у рідному місті. Проте він твердо вирішив не виконувати наказ імператора, а відверто оголосити, що вірить у єдиного Істинного Бога. На посаді проконсула Димитрій почав викорінювати поганські звичаї та навертати людей до християнської віри. Згодом про це дізнався імператор Максиміліан. Він вирішив особисто приїхати в […]

Читати далі

Ікона Казанської Божої Матері

4 листопада християни вшановують Казанський образ Богородиці, найбільш відомий і шанований у всьому Православному світі ікон Божої Матері. Образ Богородиці з’явився в Казані у 1579 році, коли місцеве населення переважно було мусульманським. Напередодні явлення місто охопила страшна пожежа, і багато місцевих жителів вважали це справою рук християн. Тим не менше саме в цьому місті і в цей неспокійний час і явила Свій чесний образ Матір Божа. Через деякий час після пожежі одній дев’ятирічній дівчинці Матроні, дочці стрільця царського війська — почала являтися Сама Божа Матір з повелінням відшукати Свій образ на одному з попелищ. Після першого явлення Богородиці дівчинці ніхто не повірив. Однак Матір Божа являлася Матроні ще не раз і не два, і дівчинка звернулась до дорослих з проханням відшукати образ. Через деякий час мама Матрони звернулась до православних священиків з проханням про допомогу і розповіддю про чудесне бачення своєї дочки. Однак священнослужителі засумнівались в істинності цих явищ і […]

Читати далі

Перший Митрополит Української Автокефальної Православної Церкви

95 років тому, 21 жовтня 1921 року Всеукраїнським православним собором першим митрополитом УАПЦ, Київським і всієї України проголошений Василь Липківський, уродженець Попудні Монастирищенського району Черкащини. Митрополит Василь Липківський – постать, масштаб та значення якої для історії Української Церкви досі належним чином не усвідомлена. Симпатики російської церковності вважали його «руйнівником церковної єдності». Католицькі науковці, що вбачали в Автокефальній Церкві конфесійного конкурента уніатської, — оголошували Василія Липківського мало не «реформатором та «церковним революціонером». В українському православному богослов’ї сьогодні постать та спадщина Митрополита Василія, на жаль, розглядається у суто ідеологічному аспекті. Для противників автокефалії постать Митрополита Василія – це, перш за все, доказ того, що рух за помісний статус Української Церкви, мовляв, має виразний «протестантський» («пресвітеріанський») характер. Що ж стосується прихильників помісності, і, зокрема богословів Київського Патріархату, то для них Василій Липківський — це символ, тобто постать, яку можна ефективно використовувати у конфесійному протистоянні, але не варто систематично вивчати. Головний посил Василя Липківського […]

Читати далі