Голова Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук відкрито звернулась до духовенства та вірян Львівської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви з закликом зберегти гідність автокефалії та духовну спадщину Патріарха Димитрія.

“…Кожен з вас, напевно, радів та пишався, коли два роки тому, 4 червня 2015 року Помісним Собором УАПЦ Предстоятелем нашої Церкви було обрано Митрополита Львівського. Не приховуватиму: особисто я як делегат Помісного Собору віддала голос за іншу кандидатуру. Однак вибір більшості Собору видався мені тоді цілком зрозумілим. Адже Львівська єпархія була і залишається найчисельнішою та найвпливовішою у нашій Церкві.

Минуло два роки з того часу, як владика Макарій посів посаду Предстоятеля. Що ж сталося за цей час?

Владика Макарій спочатку особисто ініціював, а згодом власноручно поховав ідею об’єднання УАПЦ та УПЦ КП в єдине церковне тіло. Причому, як стверджували деякі журналісти, відбулося це за активного сприяння меценатів УПЦ Московського патріархату…

Наша Церква втратила свій духовний центр у столиці України — кафедральний Собор Святого апостола Андрія Первозванного. Перетворилася на склад непотрібних речей та незатребуваних особистостей Патріархія УАПЦ. Припав пилом престол хрестового храму святого Димитрія Солунського, де молилися Святіший Патріарх Димитрій та Блаженніший Митрополит Мефодій. Не працюють, а лише рахуються про людське око всілякі «комісії» та «відділи»… Від нашої Церкви почали відходити церковні громади, які свого часу були розбудовані трудом та молитвою наших попередніх Предстоятелів — Святішого Патріарха Мстислава (1990-1993), Святішого Патріарха Димитрія (1993-2000) та Блаженнішого Митрополита Мефодія (2000-2015).

Припинилося поминання імені Предстоятеля УАПЦ у Чернівецько-Хотинській єпархії УАПЦ, яка одностайно висловилося за таке рішення. Згідно протоколу засідання єпархіального Собору Чернівецько-Хотинської єпархії духовенство та віряни вирішили: 1) висловити недовіру Предстоятелю УАПЦ Блаженнішому Митрополиту Макарію (Малетич); 2) вимагати скликання Помісного Собору для обрання нового Предстоятеля УАПЦ; 3) утриматися від поминання Блаженнішого Митрополита Макарія під час звершень богослужінь.Як стверджують клірики УАПЦ таке рішення було прийнято з огляду на кризу у церковному житті, зокрема, через втрату Кафедрального собору УАПЦ у м. Київ, відчуження церковного майна у Тернопільській області та відмову Предстоятеля призначити правлячих єпископів у Львівську та Тернопільську єпархії УАПЦ, якими Митрополит Макарій воліє керувати особисто.

Скажіть мені, всечесні отці, така ситуація нормальна? Чи не забагато відповідальності взяв на себе Блаженніший Митрополит Макарій? Чи не тому УАПЦ втратила Свято-Андріївський кафедральний собор та втрачає Патріархію, що владиці Макарію, який «керує» одразу шістьма єпархіями, просто банально бракує часу та відповідальності для виконання обов’язків правлячого архієрея Київської єпархії?…”

Читати продовження…