Коментар Наталії Шевчук щодо зустрічі комісій з діалогу УАПЦ і УПЦ КП
Зустріч комісій з діалогу УАПЦ і УПЦ КП, що відбулася 8 червня, коментує Наталія Михайлівна Шевчук, Перший помічник Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Мефодія, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Результати зустрічі комісій з діалогу Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви Київського Патріархату приємно здивували. Перш за все — новими умовами, які були запропоновані з боку Київського Патріархату. Останній Собор УАПЦ продемонстрував, так би мовити, анархічну вдачу нашої Церкви. Це щось дуже живе та традиційно-українське за своєю ментальністю. Але одночасно — некероване, хаотичне… Здавалось би, що об’єднання за таких умов просто неможливе. З одного боку, «православна козацька вольниця», а з другого – непоступливість, вперте бажання приєднати, а не поєднатися. Але переглянувши умови пропонованої “унії” між УАПЦ та УПЦ КП, я була приємно здивована.
Адже очевидно, що це умови, про які довгий час говорив владика Мефодій. Я не знавець канонічних тонкощів. Та й взагалі церковна політика — справа не жіноча. Але, на мій погляд, лише одинадцятий пункт свідчить, що цього разу Київський патріархат висунув реалістичні умови об’єднання. Адже вперше Київській Патріархат погодився, що на об’єднавчому соборі буде обговорюватися кандидатура предстоятеля. Цитую: “На Об’єднавчий Собор виносяться всі пропозиції та умови об’єднання, затверджені Собором УАПЦ (4-5 червня 2015 р.) та Священним Синодом УПЦ КП (12 травня 2015 р.), в тому числі питання Предстоятеля і назви об’єднаної Церкви, беручи до уваги позицію Собору УАПЦ щодо назви для об’єднаної Церкви «Українська Автокефальна Православна Церква Київський Патріархат». Рішення за всіма питаннями Об’єднавчий Собор приймає більшістю голосів”.