Останнє слово перед вироком…
Малетич Микола Іванович (Митрополит Макарій) в інтерв’ю «Духовній величі Львова» розповів про сьогоднішню непросту ситуацію всередині УАПЦ: розпалюється скандал навколо руїн Червоногородського замку, гучні події за участю архиєпископа Мстислава (Гук), Чернівецька єпархія на чолі із архиєпископом Германом (Семанчук) відмовилась від поминання Предстоятеля й ініціює Помісний Собор стосовно питання відставки владики Макарія, тиск з боку Київського Патріархату і активна позиція в середині УАПЦ послідовників Блаженоспочилого Митрополита Мефодія, в особі Наталії Шевчук.
“Неправдою є те, що писали у пресі, начебто був проданий монастир. Ніякого там монастиря нема. Як я побачив, є фінський будиночок, є якась капличка, іконостас, але все це запущено, заросло, там ніхто не живе, нікого не було. Були якісь монахи – два чи три але… ніякого монастиря…” – коментує Микола Іванович, який цей “не монастир” продав, тобто скоїв канонічний злочин, вкравши у Церкви її майно, про що є відповідний документ підписаний ним же.
“Я думав, що людям, які носять панагії, – Архієреям, – потрібно вірити. І я вірив. Владика запевняв мене, що ТзОВ створюється, аби, відчуживши руїни замку і ГЕС, отримати кошти на відновлення костелу, зробити там храм і якнайшвидше почати служити… Гроші мали піти на реставрацію храму, а вони пішли невідомо куди…” – чому ж Миколо Івановичу, не відомо? Звісно, що на “Бар Сіті”.
“Владика Мстислав залучив до цієї справи також і мене, хоча теперішній власник руїн замку каже, що листа із моїм підписом не бачила, і він в справі не фігурував. Зрештою, листа за моїм підписом, як виявилось, і не було потрібно. Вони (теперішні власники) засвідчили, що не бачили цього мого листа. Попри це, Владика Мстислав такого листа від мене отримав…”. Звертаючи увагу читачів на те, що в листі, який був підписаний власноруч Миколою Малетичем (Предстоятелем УАПЦ, Митрополитом Київським і всієї України Макарієм) дослівно йдеться про наступне:
“Я, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви Блаженнійший МАКАРІЙ (Малетич), Митрополит Київський і всієї України діючи у відповідності до Статуту УАПЦ, на прохання Архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава (Гук) керуючого Тернопільською і Хмельницькою єпархіями, даю своє благословіння та згоду на участь релігійної організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Джуринфортеця» в складі Засновника даного Товариства з подальшою передачею у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Джуринфортеця» як не грошовий майновий вклад до Статутного капіталу Товариства об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля руїни палацу 17-19 століть реєстраційний номер 987126861220, загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській області, Заліщицького району, село Нирків, комплекс будівель споруд, будинок 7, ринковою вартістю 382578.00 гривень (Триста вісімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.)”.
“10 серпня збираю Архиєрейський Собор, Патріарший суд і будемо щось вирішувати. Запрошуємо до Києва його і теперішніх власників руїн замку, будемо слухати. Три тижні працювала єпархіальна рада Тернопільської єпархії і ревізійна комісія, нічого так і не довідалися…” – дивно, на Архієрейський Собор Микола Іванович запросив нових власників монастиря і ГЕС, при цьому вперто не відважується зустрітися зі своїм опонентом, людиною, що оприлюднила і володіє усіма документами, стосовно злочину проти Церкви, який скоїли Предстоятель та архієпископ цієї ж Церкви – Наталією Михайлівною Шевчук, головою Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія.
“Думаю, що саме близька можливість такого визнання є причиною активних дій певних сил і звернення пані Наталі до львівського духовенства із вимогою, слідом за Владикою Германом, перестати мене поминати і скликати Помісний Собор, аби мене відправити у відставку” – тішить той факт, що на третьому році Предстоятельського служіння Микола Іванович почав думати. Було б добре, аби він ще навчився й читати.
“Ну відійде один чи два, з чотирма парафіями, то не дуже багато (це про Буковину). Не боляче буде, якщо він так вирішить. І якщо вирішить Собор, що якщо він не поминає предстоятеля, то може бути виведений за штат…” – в силу свого віку Микола Малетич певно забув, як у свій час він відмовився поминати свого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Мефодія, але це в подальшому не завадило Миколі Івановичу прийняти з рук Предстоятеля білого клобука і зараз нахабно розпродавати церковне майно, яке було набуте попередником. До відома Миколи Івановича, що для виведення архієрея поза штат Церкви необхідні канонічні підстави.
“…у владики Віктора і Карпатська єпархія, і тепер парафія в Чехії… Думаю, насамперед, слід наводити порядок в себе, в своїх єпархіях, а потім за кордоном щось робити, адже тут є безліч невирішених справ” – не можна не погодитись з думкою Миколи Івановича, що порядок потрібно наводити в себе, сподіваємось, що 10 серпня йому вистачить мужності полишити посаду Предстоятеля УАПЦ і відшкодувати Тернопільській єпархії привласнені кошти з продажу монастиря.
“…він не хоче йти із Закарпаття, хоче бути в двох єпархіях – і в цьому проблема. Він сказав, що три роки треба, щоб примирити Тернопіль. Ми домовлялись, що він тимчасово йде туди…” – шановний Микола Малетич є непослідовним у своїх рішеннях та діях, оскільки саме він разом з Митрополитом Андрієм ультимативно нав`язали кандидатуру Віктора (Бедь) духовенству та вірянам Тернопільської єпархії УАПЦ, а тепер коли не поділили прибуток від продажу монастиря – спішно покарали владику Віктора і намагатимуться вивести його поза штат Церкви.
“Я не протии єдності, я ініціював об′єднавчий процес. Потім шкодував, бо мене звинувачували у всіх смертних гріхах…” – Микола Іванович продовжує поводити себе як Янукович, доки люди не змусять його тікати, доти він не заспокоїться і фраза, яку він повторює ніби мантру – “Я не тримаюсь за предстоятельство” – все частіше звучить з його вуст, як розуміння неминучості катастрофічних наслідків його керування для Української Автокефальної Православної Церкви.
Загалом, підсумовуючи “сенсаційне” інтерв`ю Миколи Малетича, складається враження, що він розгублений, відчуває провину, визнає свою участь у канонічному злочині та просить про помилування і пом`якшення вироку за свою неспроможність як Предстоятеля УАПЦ.
Прес-служба Патріархії УАПЦ