Чинний “Статут Української Автокефальної Православної Церкви”

1.0. Загальні положення

1.1. Українська Автокефальна Православна Церква (далі УАПЦ) є Помісною частиною Єдиної Святої, Соборної і Апостольської Церкви, головою якої є Господь наш Ісус Христос.

1.2. УАПЦ рівна в правах з усіма Помісними Православними Церквами і незалежна від інших Помісних Церков у своєму устрої та управлінні. УАПЦ визнає свій особливий зв’язок зі Вселенською Константинопольською Церквою-Матір’ю, через яку Русь-Україна ввійшла до Соборної Апостольської Христової Церкви.

1.3. Юрисдикція УАПЦ поширюється на православних християн України і їхні громади, котрі добровільно входять до УАПЦ .

1.4. До УАПЦ можуть належати православні християни на історичних українських землях, що опинилися в складі інших держав, та в країнах поселення за правом національного походження, традицій або власного вибору.

1.5. УАПЦ здійснює своє служіння в світі на основі Святого Письма та Святого Передання, Правил Святих Апостолів, правил і постанов семи Вселенських Соборів, правил і постанов Помісних соборів і святих отців, постанов своїх Помісних соборів, цього Статуту.

1.6. УАПЦ визнає особливий авторитет у справах віри Вселенського Константинопольського Патріярха.

1.7. УАПЦ здійснює своє служіння в світі на основі соборноправності.

Вищими органами церковної влади, управління й суду є Помісний Собор і Архиєрейський Собор; вищим органом церковної влади на період між соборами є Патріярша Рада на чолі з Предстоятелем.

Єпархіяльним органом церковної влади, управління й суду є єпархіяльний собор на чолі з правлячим архиєреєм; єпархіяльним органом церковної влади в єпархії між соборами є єпархіяльна рада на чолі з правлячим архиєреєм.

Парафіяльним органом церковної влади й управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем; парафіяльним органом церковної влади на період між парафіяльними зборами є парафіяльна управа на чолі з настоятелем.

1.8. Право церковного суду мають:

– над єпископом – Помісний Собор, а між Помісними Соборами – Архиєрейський собор на чолі з Предстоятелем, Патріярший суд;

– над священиком – Архиєрейський собор, Єпархіяльний собор на чолі з правлячим архиєреєм, єпархіяльний церковний суд;

– над церковнослужителем і мирянином – єпархіяльний церковний суд, парафіяльні збори, настоятель парафії.

1.9. Патріярхія, єпархіяльні консисторії, парафії, монастирі, духовні школи, братства, сестринства та інші установи УАПЦ мають цивільну правоздатність, котра виникає в момент реєстрації їх статутів.

1.10. Статут УАПЦ приймається на Помісному Соборі й набуває правосильности після його затвердження указом Предстоятеля УАПЦ.

1.11. Зміни й доповнення до Статуту УАПЦ приймаються на Помісному Соборі й набувають правосильности після затвердження Указом Предстоятеля УАПЦ.

2.0. Обряд

2.1. Відправлення Святих Христових Таїнств, церковних і приватних богослужінь і молитов здійснюється згідно з практикою і традиціями православного візантійсько-українського обряду.

3.0. Офіційна та богослужбова мова

3.1. Мовою богослужінь і офіційною мовою діловодства УАПЦ є українська мова.

3.2. З огляду на літургійну традицію з благословення правлячого архиєрея допускаються до богослужбового вжитку грецька та церковнослов’янська мова українського ізводу.

3.3. Для здійснення міжцерковних і екуменічних зв’язків та ведення душпастирської праці в країнах поселення допускається використання в діловодстві й богослужінні поза межами України мови країни поселення.

4.0. Помісний Собор

4.1. В УАПЦ вища влада в галузі віровчення, церковного управління і церковного (законодавча, виконавча і судова) суду належить Помісному Соборові УАПЦ.

4.2. Помісний Собор скликається Указом Предстоятеля УАПЦ, а в разі його смерти чи непрацездатности – Патріяршою Радою за участи всіх архиєреїв, але не рідше, ніж один раз на три роки.

4.3. Членами Помісного Собору силою свого сану є всі правлячі і вікарні архиєреї УАПЦ.

4.4. Процедура виборів на Помісний Собор делеґатів від клиру й мирян та їхня кількість встановлюється Указом Предстоятеля УАПЦ за рішенням Патріяршої Ради.

4.5. Помісний Собор:

а) тлумачить вчення УАПЦ на підставі Святого Письма і Святого Передання, Апостольських Правил і канонів Семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з іншими Помісними Православними Церквами;

б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльности, забезпечуючи єдність Церкви і чистоту православної віри і християнської моралі та побожности;

в) затверджує, змінює, анулює і роз’яснює Статут УАПЦ, свої постанови, які стосуються церковного життя;

г) канонізує святих і встановлює відповідні богослужбові чинопослідування;

ґ) обирає Предстоятеля, Патріяршу Раду, Патріярший Суд і Патріяршу Ревізійну Комісію та встановлює процедуру їхнього обрання;

д) затверджує або анулює постанови Архиєрейського Собору, Патріяршої Ради, Патріяршої Ревізійної Комісії;

е) утворює або анулює органи церковного управління;

є) встановлює та контролює процедуру церковного судочинства;

ж) піклується про справедливі відносини між Церквою і державами, на терені яких діє УАПЦ, відповідно до канонічного права Церкви та чинного законодавства цих держав;

з) приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами та релігійними організаціями.

4.6. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Предстоятеля УАПЦ.

4.7. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати всі справи, попередньо розглянуті Архиєрейським Собором.

4.8. Головою Помісного Собору є Предстоятель УАПЦ, а в разі його відсутності – місцеблюститель.

4.9. Ухвали Помісного Собору набувають правосильности, коли їх прийнято звичайною більшістю присутніх членів Помісного Собору, включаючи 2/3 від загального числа архиєреїв. При рівності голосів переважає думка, за яку голосує Предстоятель УАПЦ.

4.10. Помісний Собор затверджує порядок денний, програму і реґламент проведення своїх засідань, а також обирає президію, секретаріят і формує необхідні робочі органи.

4.11. До президії Помісного Собору входять: Предстоятель, два архиєреї, один священик, один мирянин. Президія керує засіданнями Собору.

4.12. Секретаріят Помісного Собору складається з секретаря в архиєрейському сані, двох помічників: клирика і мирянина. Секретаріят несе відповідальність за підготовку матеріялів для роботи Собору і за ведення протоколів засідань. Ці протоколи підписуються Головою та членами президії.

4.13. Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду.

4.14. Соборна Рада є керівним органом Помісного Собору. До її компетенції належать:

а) координація всієї діяльности Собору;

б) розгляд справ, які повстають з порядку денного і внесення пропозицій про порядок їх вивчення Собором;

в) розгляд процедурних і протокольних питань;

г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяльности Собору.

4.15. Всі архиєреї – члени Помісного Собору – складають Архиєрейську Раду. Архиєрейська Рада скликається Головою Помісного собору за його ініціятивою, згідно до постанов Соборної Ради або на пропозицію не менш як третини архиєреїв. До завдання Архиєрейської Ради входить обговорення тих постанов Помісного Собору, які мають особливу вагу і викликають сумніви з погляду відповідности Святому Письму і Святому Переданню, догматам і канонам Святої Православної Церкви, а також для підтримання церковного миру і єдности. Якщо яка-небудь постанова Помісного Собору чи її частина відхиляється 2/3 присутніх архиєреїв, то вона виноситься на повторний соборний розгляд.

4.16. Помісний Собор відкривається Архиєрейською Святою Літургією, а його щоденні засідання починаються і закінчуються спільною молитвою.

4.17. Засідання Помісного Собору очолює голова або його заступник за пропозицією голови.

4.18. У засіданнях Помісного Собору УАПЦ, крім членів, можуть брати участь запрошені богослови, спеціялісти, спостерігачі та гості. Ступінь їхньої участи визначається реґламентом, але в будь-якому випадку вони не мають права вирішального голосу. Пропозиції щодо проведення закритих засідань виносяться на розгляд Помісного Собору Соборною Радою.

4.19. Ухвали Помісного Собору набувають правосильности відразу після їхнього прийняття та підтвердження підписом Предстоятеля.

5.0. Архиєрейський Собор

5.1. Архиєрейський Собор діє в часі між Помісними Соборами для реґулювання і погодження духовних справ, що перевищують обсяг повноважень і компетенцію окремих єпископів УАПЦ, а також для розв’язання судових справ, що перевищують компетенцію Патріяршого суду.

5.2. Архиєрейський Собор становлять всі єпархіяльні та вікарні архиєреї УАПЦ.

5.3. Архиєрейський Собор скликається указом Предстоятеля чи місцеблюстителя з Патріяршою Радою в міру необхідности, але не менше одного разу на рік. Надзвичайні засідання Архиєрейського Собору можуть бути скликані на пропозицію 1/3 архиєреїв УАПЦ або Предстоятеля.

5.4. Архиєрейський Собор підзвітний Помісному Соборові.

5.5. До обсягу діяльности Архиєрейського Собору належать такі справи:

а) нагляд за впровадженням у життя постанов Помісного Собору;

б) обговорення питань віри і методів місійної праці в Церкві;

в) узгіднення церковних відправ;

г) піклування про переклади і апробація українських перекладів Святого Письма і богослужбових чинів для вжитку в Церкві;

ґ) апробація підручників для навчання Закону Божого;

д) встановлення приписів щодо обов’язків клиру і чернечого чину;

е) опіка над належним вихованням і освітою кандидатів на священиків і церковнослужителів;

є) підготовка канонізації святих і затвердження нових Богослужб, молитов і церковних пісень;

ж) створення чи анулювання єпархій;

з) створення чи анулювання церковних установ і духовних шкіл загальноцерковного призначення та затвердження положень, які реґулюють їхню діяльність.

5.6. Архиєрейський Собор є першою інстанцією, яка має право розглянути догматичні і канонічні відступи в діяльності Предстоятеля.

5.7. Архиєрейський Собор розглядає канонічні порушення архиєреїв, скарги на архиєреїв, непорозуміння мії двома чи більше архиєреями.

5.8. Архиєрейський Собор вирішує справи заборони Богослужіння духовних осіб на підставі постанови церковного суду і виносить рішення в справах відлучення від церковного спілкування.

5.9. Архиєрейський Собор в разі необхідности видає Соборні Архиєрейські Послання, які мають канонічну правосильність для УАПЦ.

5.10. В разі смерти або відходу від УАПЦ Предстоятеля Архиєрейський Собор і Патріярша Рада збираються старшим за часом хіротонії архиєреєм і обирають зі складу архиєреїв УАПЦ Місцеблюстителя, який зобов’язаний протягом трьох місяців скликати Помісний Собор для вибору Предстоятеля.

6.0. Предстоятель

6.1. Предстоятелем УАПЦ є Патріярх, що має титул «Святіший Патріярх Київський і всієї України». Предстоятель УАПЦ дістає сан Патріярха після його інтронізації відповідно до православних звичаїв і традицій. До інтронізації після вибору на Помісному Соборі предстоятель УАПЦ має митрополичий сан і титул «Блаженніший митрополит Київський і всієї України».

6.2. Предстоятель має першість чести серед єпископату УАПЦ і підзвітний Помісному Соборові і Архиєрейському Соборові.

Предстоятель є правлячим архиєреєм столичної Київської єпархії.

В разі необхідности Предстоятель може мати вікарного єпископа.

6.3. Ім’я Патріярха поминається в усіх храмах УАПЦ і виголошується в такій формі: «Святішого Отця нашого … (ім’я), Патріярха Київського і всієї України». Ім’я предстоятеля в митрополичому сані поминається в усіх храмах УАПЦ і виголошується в такій формі: «Блаженнішого владику нашого (ім’я), митрополита Київського і всієї України». Предстоятель на богослужіннях виголошує ім’я Всесвятішого Вселенського Патріярха в такій формі: «Всесвятішого отця нашого (ім’я), архиєпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріярха».

6.4. Предстоятель піклується про життя УАПЦ і керує нею разом із Патріяршою Радою.

6.5. Відносини Предстоятеля з єпископатом відповідно до загальноправославної традиції визначаються:

а) 34-им правилом Святих Апостолів;

б) 9-им правилом Антіохійського Собору.

6.6. До компетенції Предстоятеля належить:

а) скликання Помісного і Архиєрейського Соборів, засідань Патріяршої Ради та головування на них;

б) організація виконання постанов Помісного і Архиєрейського Соборів, Патріяршої Ради;

в) подання звіту про життя УАПЦ за період між Помісними та Архиєрейськими Соборами;

г) підтримування єдности ієрархії УАПЦ;

ґ) звертання з пастирськими посланнями до всієї повноти УАПЦ;

д) видання загальноцерковних документів після їхнього схвалення Патріяршою Радою;

е) спілкування з представниками інших Помісних Православних Церков та главами інших віровизнань для виконання постанов Помісного і Архиєрейського Соборів;

є) видання указів про найменування й призначення єпископів, вікаріїв та інших осіб, рекомендованих Патріяршою Радою;

ж) візитація всіх єпархій УАПЦ;

з) подання архиєреям УАПЦ порад і настанов щодо їхнього особистого життя та виконання ними архипастирського обов’язку, а в разі неуважности до його порад звернення до Архиєрейського Собору;

и) прийняття скарг на архиєреїв і надання їм належного ходу;

і) дозвіл на відпустку єпархіяльним архиєреям, нагородження встановленими титулами й відповідними нагородами клириків і мирян;

ї) турбота про своєчасне виготовлення Святого Мира та антимінсів.

6.7. Предстоятель має особисту печатку та власний бланк з релігійною символікою, де зазначаються його ім’я та титул.

6.8. Зовнішніми ознаками Патріяршої гідности є куколь, дві панагії і хрест, зелена мантія, передвиносний хрест.

6.9. Сан Патріярха довічний.

6.10. Право суду над Предстоятелем і виведення його на спокій належить Помісному Соборові в разі документально засвідченого грубого порушення Предстоятелем канонічного права й Статуту УАПЦ, відходу від УАПЦ, тяжкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювала б виконання Предстоятелем своїх повноважень.

6.11. В разі смерти Предстоятеля, його відходу на спокій, хвороби, старечої немочі, які б унеможливлювали виконання ним патріярших повноважень, Архиєрейський Собор під головуванням старшого за часом хіротонії архиєрея разом з Патріяршою Радою обирають Місцеблюстителя Патріяршого Престолу. Вибір Місцеблюстителя відбувається таємним голосуванням на альтернативній основі членами Архиєрейського Собору та Патріяршої Ради.

6.12. Церковне майно, яким володів Предстоятель у силу свого положення і посади, після його смерти переходить у власність Патріярхії. Особисте майно успадковується згідно цивільного законодавства про спадщину.

6.13. У період міжпатріяршества:

а) УАПЦ керує Патріярша Рада під головуванням Місцеблюстителя;

б) ім’я Місцеблюстителя виголошується в усіх храмах УАПЦ;

в) послання до всієї Церкви, а також до глав інших Церков направляються за підписом Місцеблюстителя;

г) вікарний єпископ Київської єпархії керує Київською єпархією самостійно.

6.14. Не пізніше трьох місяців після звільнення Патріяршого Престолу Архиєрейський Собор і Патріярша Рада на чолі з Місцеблюстителем скликають Помісний Собор для обрання нового Предстоятеля.

6.15. Кандидат на посаду Предстоятеля повинен відповідати таким вимогам:

а) бути єпископом УАПЦ, мати богословську освіту, бажано вищу, досвід церковного керівництва і ґрунтовне знання канонічного права;

б) користуватися авторитетом і довірою ієрархів, клиру й мирян;

в) мати вік не менше сорока років;

г) бути українцем.

7.0. Патріярша Рада

7.1. Патріярша Рада є вищим постійно діючим виконавчим органом управління УАПЦ, який працює в період між Помісними Соборами.

7.2. До складу Патріяршої Ради входять з правом вирішального голосу: Предстоятель (голова), два єпархіяльні архиєреї, два священики і двоє мирян.Члени Патріяршої Ради обирають зі свого складу секретаря, котрий відповідає за ведення протоколів засідань та іншої документації, стежить за дотриманням реґламенту, викликає членів Патріяршої Ради на засідання.

7.3. Патріярша Рада обирається Помісним Собором і підзвітна йому.

7.4. Патріярша Рада провадить діяльність у таких напрямах:

а) керівництво адміністративним розвитком Церкви, формування штату Патріярхії;

б) налагодження і підтримування стосунків з іншими Церквами й конфесіями, державними установами, суспільно-культурними й політичними організаціями;

в) організація виробничої, інформаційно-видавничої, фінансової діяльности УАПЦ;

г) координація навчально-виховної роботи, доброчинної, євангелізаційної діяльности;

ґ) підготовка кандидатур до єпископського служіння;

д) підготовка чергового Помісного собору.

7.5. Всі члени Патріяршої Ради мають рівне право голосу, право внесення проєктів рішень і участи в їхньому обговоренні, право повної інформації про діяльність Патріяршої Ради. Повноваження члена Патріяршої Ради, який проводить діяльність, несумісну зі Статутом УАПЦ, за рішенням Патріяршого Суду указом Предстоятеля призупиняються до наступного Помісного Собору.

7.6. Справи в Патріяршій Раді вирішуються за загальною згодою всіх присутніх на засіданні членів або більшістю голосів. При рівності голосів голос Голови є вирішальним.

7.7. Ніхто з присутніх на Патріяршій Раді не може утримуватися від голосування.

7.8. Рішення Патріяршої Ради набувають канонічної сили після схвалення указом Предстоятеля.

7.9. У випадках, коли Предстоятель з якої-небудь причини тимчасово не може виконувати обов’язки Голови Патріяршої Ради, з благословення Предстоятеля головує на засіданнях Патріяршої Ради один з членів Ради в архиєрейському сані, не маючи при цьому канонічних повноважень місцеблюстителя Патріяршого престолу.

8.0. Патріярхія

8.1. Патріярхія є адміністративний центр самостійної в своєму устрої і управлінні УАПЦ. Для внутрішньоцерковного вжитку допускається назва «Київська Патріярхія».

8.2. Патріярхія утворюється або анулюється згідно рішення Помісного Собору і затверджується указом Предстоятеля. В міжсоборний період Патріярхія утворюється або анулюється Архиєрейським Собором разом з Патріяршою Радою і затверджується указом Предстоятеля.

8.2. Патріярхія підзвітна Помісному Соборові, Архиєрейському Соборові і Патріяршій Раді.

8.3. Патріярхія діє під загальним керівництвом Предстоятеля і представляє за дорученням Предстоятеля і від його імени УАПЦ у стосунках з іншими Помісними Церквами, державними органами, громадськими об’єднаннями та іншими організаціями.

8.4. Патріярхія є юридичною особою, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді, має самостійний баланс, печатку з власною назвою і символікою, емблему, бланки з власною символікою, банківські рахунки, в т.ч.валютні.

8.5. За поточну роботу Патріярхії відповідає керуючий справами Патріярхії, якого призначає Предстоятель зі складу вищого клиру УАПЦ з попереднім погодженням кандидатури керуючого справами Патріярхії з Архиєрейським Собором і Патріяршою Радою.

8.6. Керуючий справами Патріярхії з благословення Предстоятеля, оформленого Указом Предстоятеля:

а) приймає за трудовими договорами або трудовими угодами робітників і службовців до Патріярхії;

б) відкриває поточні рахунки Патріярхії в банківських установах;

в) розпоряджається коштами Патріярхії;

г) виконує інші повноваження.

8.7. Патріярхія має фінансовий, господарський, видавничий, інформаційний та освітній відділи, Патріярший архів, які діють відповідно до положень, затверджених Указом Предстоятеля й очолюються начальниками відділів, які призначаються розпорядженнями Предстоятеля.

8.8. Технічне забезпечення діяльности і поточне діловодство Патріярхії здійснює Патріярша канцелярія, яку очолює Секретар Патріярхії (канцлер), призначений за погодженням з керуючим справами Патріярхії Указом Предстоятеля.

8.9. При Патріярхії Указом Предстоятеля можуть бути утворені незалежно від державних свої допоміжні страховий і пенсійний фонди. Порядок їх утворення і використання реґламентуються відповідними положеннями про ці фонди.
9.0. Єпархії

9.1. УАПЦ поділяється на єпархії – місцеві Церкви, які очолюються архиєреями й складаються з парафій, об’єднаних у деканати, а також з монастирів, духовних шкіл та інших церковних установ і підприємств, які знаходяться на канонічній території єпархії.

9.2. Межі єпархій на території України визначаються Архиєрейським Собором з врахуванням адміністративно-територіяльного поділу.

9.3. У кожній єпархії існують органи єпархіяльного управління, які діють у межах, визначених православними канонами й Статутом УАПЦ.

9.4. Єпархія утворюється клиром і мирянами УАПЦ, згуртованими у Святому Дусі через Святе Євангеліє та спільне літургійне життя, що живуть в одному адміністративному або історичному реґіоні України, визнаючи канонічне право УАПЦ і дотримуючись православного візантійсько-українського обряду богослужінь.

9.5. Єпархія утворюється на установчому єпархіяльному соборі, який на прохання клиру і мирян скликається Предстоятелем і очолюється ним самим або його повноважним представником в архиєрейському сані.

9.6. Рішення про утворення єпархії, її територіяльні межі та катедральне місто ухвалюється Архиєрейським Собором і набуває канонічної правосильности з виданням відповідного Указу Предстоятеля.

9.7. У своєму внутрішньому устрої та зовнішніх стосунках єпархія керується Статутом УАПЦ, ухвалами Помісних і Архиєрейських Соборів, Указами Предстоятеля, рішеннями Патріяршої Ради, статутом єпархіяльної консисторії.

9.8. Рішення про ліквідацію єпархії УАПЦ, зміну її територіяльних меж та катедрального міста ухвалюється Архиєрейським Собором і набуває канонічної правосильности з виданням відповідного Указу Предстоятеля.

10.0. Єпархіяльний архиєрей

10.1. Єпархіяльний архиєрей (правлячий архиєрей єпархії) за наступництвом влади від Святих Апостолів силою свого уряду має вищу загальну владу в єпархії, яку здійснює при соборному співдіянні клиру й мирян.

10.2. Вибір кандидатури єпархіяльного архиєрея здійснюється на єпархіяльному соборі з числа єпископів УАПЦ або священиків, гідних єпископського служіння.

10.3. Єпархіяльний архиєрей набуває канонічної повновлади на території єпархії після його вибору на єпархіяльному соборі, схвалення цього вибору Патріяршою Радою, рішення Архиєрейського Собору про призначення єпархіяльнього архиєрея, найменування на єпархіяльного архиєрея, архиєрейської хіротонії та Указу Предстоятеля про призначення правлячого архиєрея.

10.4. В разі неможливости призначення правлячого архиєрея єпархією може керувати Предстоятель, єпархіяльний архиєрей іншої єпархії або адміністратор у священичому сані, який репрезентує Предстоятеля.

10.5. На допомогу єпархіяльному архиєреєві може призначатися вікарний архиєрей, повноваження якого визначаються указом про його призначення.

10.6. Єпархіяльний архиєрей зводиться на кафедру Предстоятелем або його повноважним представником в архиєрейському сані з титулом, що включає сан і назву катедрального міста єпархії. Ім’я єпархіяльного архиєрея поминається за богослужіннями в усіх храмах єпархії.

10.7. Єпархіяльний архиєрей користується всією повнотою ієрархічної влади в справах віри й моралі, священнодіяння та пастирства.

10.8. Єпархіяльний архиєрей є повноважним представником Церкви перед державною владою з питань, які стосуються його єпархії.

10.9. До компетенції єпархіяльного архиєрея належить:

а) проповідь Слова Божого, духовна, архипастирська опіка у призначеній йому єпархії, турбота про збереження і розвиток духовного і національного життя і традицій УАПЦ;

б) турбота про належний духовний і освітній рівень душпастирів єпархії;

в) скликання Єпархіяльного Собору, засідань єпархіяльної ради та головування на них;

г) організація виконання указів Предстоятеля, постанов і рішень Помісного та Архиєрейського Собору, Патріяршої Ради, Єпархіяльного Собору, єпархіяльної ради;

ґ) керівництво консисторією;

д) звертання з пастирськими посланнями до вірних єпархії, видання указів, які мають вищу канонічну силу для всієї єпархії;

е) рукоположення священнослужителів і хіротесія церковнослужителів для єпархії, монаший постриг;

є) нагородження церковними нагородами і благословенними грамотами;

з) посвячення новозбудованих і реставрованих храмів, антимінсів.

10.10. Після смерті, відходу на спокій або усунення за рішенням суду єпархіяльного архиєрея єпархією тимчасово керує адміністратор, призначений указом Предстоятеля на період 40 днів, після чого обирається новий єпархіяльний архиєрей.

11.0. Єпархіяльний Собор

11.1. Вищим органом, при співдіянні якого архиєрей керує єпархією, є Єпархіяльний Собор.

11.2. Єпархіяльний Собор скликається відповідно до квоти, визначеної указом єпархіяльного архиєрея за рішенням єпархіяльної ради.

11.3. Єпархіяльний Собор правлячим архиєреєм не рідше одного разу на рік. У випадку непередбаченої ситуації збирається Надзвичайний Єпархіяльний Собор.

11.4. До обов’язків єпархіяльного Собору належить:

а) обрання членів Помісного Собору;

б) обрання членів Єпархіяльної Ради і єпархіяльної Контрольної Ревізійної Комісії;

в) створення необхідних єпархіяльних установ;

г) заслуховування звітів і повідомлень про стан справ у єпархії та діяльність єпархіяльних установ, про життя в монастирях і прийняття рішень за ними.

11.5. Рішення на Єпархіяльному Соборі приймаються більшістю голосів.

12.0. Єпархіяльна Рада

12.1. Єпархіяльна Рада є вищим виконавчим органом управління єпархії, який діє в період між Єпархіяльними Соборами.

12.2. До складу Єпархіяльної Ради входить з правом вирішального голосу не менш як п’ять осіб: єпархіяльний архиєрей (голова), не менше двох клириків та не менше двох мирян.

12.3. Єпархіяльна Рада обирається єпархіяльним собором і є підзвітна йому.

12.4. Єпархіяльна Рада провадить діяльність згідно Положення про Єпархіяльну Раду, затвердженого Патріяршою Радою.

12.5. Всі члени Єпархіяльної Ради мають рівне право голосу, право внесення проектів рішень і участи в їхньому обговоренні, право повної інформації про діяльність Єпархіяльної Ради.

12.6. Рішення Єпархіяльної Ради приймаються більшістю голосів за наявності кворуму і набувають канонічної сили після схвалення указом єпархіяльного архиєрея.

13.0. Консисторія

13.1. Виконавчим органом управління єпархією є консисторія (єпархіяльне управління), яка створюється за рішенням єпархіяльних зборів Указом Предстоятеля як адміністративний центр єпархії і здійснює управління парафіями, монастирями, духовними школами, виробничими й господарськими закладами та іншими церковними установами єпархії.

13.2. Консисторія діє під загальним керівництвом єпархіяльного архиєрея і представляє за його дорученням і від його імені єпархію в стосунках з церковною владою, іншими єпархіями, державними органами, громадськими об’єднаннями та іншими організаціями.

13.3. Консисторія є юридичною особою, яка має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права, бути позивачем і відповідачем у суді, має самостійний баланс, печатку з власною назвою і символікою, емблему, бланки з власною символікою, банківські рахунки, в т.ч.валютні.

13.4. Штатний розклад і персональний склад Консисторії затверджуються указом правлячого архиєрея за погодженням з єпархіяльною радою.

13.5. За поточну роботу консисторії відповідає канцлер (секретар) консисторії, якого призначає єпархіяльний архиєрей.

13.6. При консисторії можуть створюватися відділи, управління, постійно діючі та тимчасові комісії з власними статутами, наділені правом юридичних осіб.

14.0. Деканат

14.1. Парафії УАПЦ, що належать до однієї єпархії і розташовані на території одного або кількох адміністративних районів України, можуть об’єднуватися в деканати (благочиння).

14.2. Деканат утворюється на установчих деканальних зборах, які на прохання клиру і мирян скликаються єпархіяльним архиєреєм і очолюються ним самим або його повноважним представником у священичому сані.

14.3. Рішення про утворення деканату, його територіяльні межі та центр ухвалюється Єпархіяльною Радою і набуває канонічної правосильности з виданням відповідного указу єпархіяльного архиєрея.

14.4. Деканат очолює декан, якого пропонують деканальні збори і призначає своїм указом єпархіяльний архиєрей.

14.5. У своєму внутрішньому устрої, діяльності та зовнішніх стосунках деканат керується Статутом УАПЦ, рішеннями Помісних, Архиєрейських і Єпархіяльних Соборів, Указами Предстоятеля і єпархіяльного архиєрея, рішеннями Патріяршої Ради та єпархіяльної ради, статутом єпархіяльної консисторії.

14.6. Компетенція декана визначена в «Положенні про деканати і деканів», затвердженому Патріяршою Радою.

15.0. Парафія

15.1. Парафія – це громада вірних УАПЦ, яка складається зі священнослужителів, церковнослужителів і мирян і знаходиться під канонічним керівництвом свого єпархіяльного архиєрея та настоятеля.

15.2. Парафія утворюється клиром і не менш як десятьма мирянами УАПЦ, згуртованими у Святому Дусі через Святе Євангеліє та спільне літургійне життя, на установчих парафіяльних зборах, які на прохання клиру і мирян скликаються єпархіяльним архиєреєм і очолюються ним самим або його повноважним представником в священичому сані. Діяльність парафії набуває правосильности з виданням указу єпархіяльного архиєрея про її створення.

15.3. Парафія забезпечує реґулярну відправу Святої Літургії та діяльну співучасть у ній вірних УАПЦ, часте й побожне прийняття парафіянами Святих Таїнств, свідому й діяльну участь парафіян у житті Церкви, гідне церковно-моральне виховання вірних.

15.4. Парафія опікується парафіяльною церковою і її належним устаткуванням, може утримувати поза церквою каплиці та домові храми, цвинтарі.

15.5. Причет парафії встановлюється указом настоятеля і в разі потреби може включати одного або кількох церковнослужителів, паламарів, співців, обов’язки яких визначаються канонічним правом і штатним розкладом парафії.

15.6. Парафія має право юридичної особи, власну печатку, штамп і бланк, рахунки в банку, право ведення метричних книг, видання посвідчень і довідок про належність до парафії та прийняття в ній Святих Таїнств.

15.7. Майно Парафії складають церковні та інші будівлі, речі богослужбового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, набуті за рахунок доброчиннних пожертв, передані державою або іншими юридичними чи фізичними особами, одержані від власної діяльності.

15.8. Управління парафіяльним майном належить парафіяльній управі, котра веде докладний інвентар майна, книги прибутків і витрат, книги пожертв.

15.9. Парафія може утворювати підприємства й організації для виробництва речей богослужбового вжитку, відбудови, ремонту й утримання храмів, доброчинної допомоги, виготовлення й поширення друкованих, аудіо- та відеоматеріалів релігійного змісту, які діють на підставі власних статутів і мають право юридичної особи.

15.10. Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем, парафіяльна управа.

15.11. Парафія припиняє діяльність за указом єпархіяльного архиєрея про її ліквідацію, виданому за рішенням парафіяльних зборів або єпархіяльного суду.

15.12. У випадку припинення існування парафії її майно переходить у власність єпархіяльної консисторії.

16.0. Настоятель парафії

16.1. Для здійснення канонічного керівництва парафіяльною громадою УАПЦ указом єпархіяльного архиєрея на прохання громади призначається настоятель.

16.2. Настоятель має вищу загальну владу в парафії, яку здійснює в порозумінні з парафіяльними зборами та парафіяльною управою.

16.3. В разі доведеного порушення настоятелем канонічного права й Статуту УАПЦ, парафіяльного статуту, тяжкої хвороби або старечої немочі, що унеможливлювала б виконання настоятелем своїх повноважень, його засудження церковним судом, відходу від УАПЦ або його власного бажання настоятель може бути звільнений від своїх обов’язків за рішенням парафіяльних зборів указом єпархіяльного архиєрея.

16.4. До компетенції настоятеля належить:

а) належна відправа Святої Літургії та інших богослужінь згідно з церковним уставом, відправлення Святих Таїнств, обов’язкова проповідь Слова Божого, душпастирська опіка вірних, релігійно-моральне навчання і виховання вірних, доброчинна діяльність парафії, догляд за станом храму, його оздобами та всім необхідним для богослужінь згідно з вимогами церковного уставу;

б) скликання парафіяльних зборів, засідань парафіяльної ради та головування на них, організація виконання указів Предстоятеля та єпархіяльного архиєрея, постанов та рішень церковної влади, ухвал парафіяльних зборів, керівництво парафіяльною управою, видання указів, які мають канонічну правосильність для всієї парафії;

в) репрезентація парафії в стосунках з церковною владою та іншими парафіями, з місцевими державними органами, громадськими організаціями та партіями;

г) нагляд за виконанням церковнослужителями їхніх обов’язків, нагородження церковнослужителів і мирян благословенними грамотами, нагляд за церковною дисципліною і фінансовими справами в парафії;

ґ) ведення парафіяльної школи, духовна опіка над братством, сестрицтвом, іншими мирянськими організаціями в парафії;

д) ведення реєстру парафіян, метричних книг, видання довідок, видання парафіяльного бюлетеня, офіційне листування.

16.5. Настоятель виконує свої обов’язки до відходу на спокій за винятком обставин, передбачених канонічним правом і Статутом УАПЦ.

16.6. В разі хвороби священика-настоятеля парафія мусить платити йому місячну винагороду не менше 90 днів та не може виселити його з церковного помешкання.

16.7. Настоятель може мати особисту печатку та власний бланк з релігійною символікою, де зазначаються його ім’я та сан.

16.8. В разі потреби на допомогу настоятелеві указом єпархіяльного архиєрея можуть призначатися священик-сотрудник і диякон, обов’язки яких окреслює указ про призначення.

17.0. Парафіяльні збори

17.1. Вища влада управління в парафії належить парафіяльним зборам.

17.2. Парафіяльні збори скликаються указом настоятеля не менше одного разу на рік в міру потреби.

17.3. Повноважними учасниками парафіяльних зборів є настоятель, священики, диякони, церковнослужителі й монахи, що входять до причету парафіяльного храму, миряни, які досягли 18-річного віку і є членами парафії. Парафіяльні збори є дійсними, якщо присутні 2/3 повноважних учасників.

17.4. Головою парафіяльних зборів є настоятель, а коли Парафія не має настоятеля, – священнослужитель, направлений на збори єпархіяльним архиєреєм.

17.5. Збори обирають секретаря, який відповідає за ведення протоколу парафіяльних зборів. Протокол підписують голова і секретар парафіяльних зборів.

17.6. Рішення парафіяльних зборів приймаються простою більшістю голосів і затверджуються указом настоятеля парафії, після чого вони набувають канонічної правосильности для всіх клириків і мирян парафії.

17.7. В межах своєї компетенції парафіяльні збори:

а) обирають членів парафіяльної управи, контрольної ревізійної комісії, делеґатів на Помісний та Єпархіяльний Собор і деканальні збори;

б) вирішують питання, які стосуються внутрішнього життя парафії, забезпечуючи єдність парафії і чистоту православної віри, християнської моралі та побожности;

в) з погодження правлячого архиєрея затверджують, змінюють, анулюють і роз’яснюють статути парафії та парафіяльних установ, положення про комісії, власні постанови, які стосуються парафіяльного життя;

г) створюють підприємства, комісії і комітети для забезпечення господарчої діяльности;

ґ) розглядають і затверджують звіти парафіяльної управи, контрольної ревізійної комісії;

д) піклуються про справедливі відносини між Церквою і місцевою державною владою відповідно до канонічного права Церкви та чинного законодавства;

е) розглядають відхилення в діяльності членів церковного причету парафії, порушення ними Статуту УАПЦ, указів церковної влади та парафіяльного статуту.

18.0. Парафіяльна управа

18.1. Парафіяльна управа є виконавчим органом управління парафії, який діє в період між парафіяльними зборами і є їм підзвітний.

18.2. Парафіяльна управа складається з настоятеля, титаря, скарбника. За рішенням парафіяльних зборів її склад може розширюватися.

18.3. Парафіяльна управа обирається парафіяльними зборами і підзвітна їм. Склад парафіяльної управи погоджується з правлячим архиєреєм.

18.4. Парафіяльна управа розглядає всі адміністративні і господарчі справи парафії і втілює їх у життя.

18.5. Члени парафіяльної управи не можуть перебувати в родинних зв’язках з настоятелем парафії та один з одним.

19.0. Єпископат

19.1. Єпископи УАПЦ володіють повнотою канонічної влади в Церкві за правом апостольського спадкоємства. Ця влада передається єпископові в таїнстві рукоположення.

19.2. З моменту рукоположення єпископ користується всією повнотою ієрархічної влади в справах віри і моралі, священнодіяння і пастирства.

19.3. Єпископ за наступництвом влади від св.Апостолів є настоятелем місцевої Церкви – єпархії і канонічно керує нею при соборному співдіянні клиру і мирян.

19.4. Єпископи (архиєреї) носять титул, який включає найменування катедрального міста. Архиєрейські титули визначаються Архиєрейським Собором.

19.5. Вибір кандидатів до єпископського служіння здійснюється на єпархіяльному соборі єпархії, яку має очолити кандидат або до якої він ставиться вікарієм.

19.6. Кандидат до єпископського служіння повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід священнослужіння, вік не менше 30 років, прийняти чернечий постриг, мати відповідну освіту.

19.7. Кандидат до єпископського служіння, рекомендований єпархіяльним собором, повинен після належного іспиту бути затвердженим Архиєрейським Собором за погодженням з Патріяршою Радою. Після цього Патріяршою грамотою він нарікається у єпископи з титулом, що включає назву катедрального міста.

19.8. У межах канонічних повноважень єпископ має виключне право священичих і дияконських рукоположень, хіротесій у читця, монашого постригу, посвячення храмів і антимінсів для громад єпархії, що перебуває під його архипастирським керівництвом.

19.9. Сан єпископа довічний.

19.10. Свої повноваження єпископ здійснює через видання указів, грамот, циркулярів, пастирських послань і листів, які мають канонічну повновладу в межах єпархії.

19.11. Єпископ може бути позбавлений повноважень і виведений поза штат УАПЦ за рішенням Помісного або Архиєрейського Собору указом Предстоятеля.

19.12. Єпископ має власну печатку і бланк із особистою або єпархіяльною емблемою.

20.0. Священство

20.1. До священства УАПЦ належать вірні УАПЦ, які в таїнстві рукоположення дістали від єпископа благодатні дари Святого Духа, що дозволяють їм відправляти Святі Таїнства (за винятком священства) та інші богослужіння, проповідувати Святе Євангеліє, здійснювати пастирське керівництво народом Божим.

20.2. Кандидат до священичого служіння повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід церковнослужителя, вік не менше 23 років, бути одруженим першим шлюбом або неодруженим з обітом безшлюбности, мати відповідну духовну освіту або богословську підготовку, засвідчену письмовим висновком єпархіяльної екзаменаційної комісії, бути дияконом УАПЦ.

20.3. Кандидатура священика може бути відхилена правлячим архиєреєм на підставі висновку єпархіяльного духівника, який сповідав кандидата, без пояснення свого рішення.

20.4. Рукоположення кандидата до священичого служіння здійснює правлячий архиєрей єпархії, до якої належить кандидат як диякон та в якій він проходитиме служіння.

20.5. Перед рукоположенням кандидат складає священичу присягу за текстом, затвердженим Архиєрейським Собором.

20.6. Документом, який підтверджує канонічність рукоположення, є грамота рукоположення з зазначенням часу і місця рукоположення, імени та прізвища рукоположеного, імени й титулу святителя, яка видається в день хіротонії.

20.7. При прийнятті до клиру УАПЦ священика з іншої православної юрисдикції він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає священичу присягу та приймає таїнство покаяння.

20.8. При прийнятті до клиру УАПЦ священика з інославної конфесії, що зберегла апостольське спадкоємство свячень, він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає Сповідання віри, священичу присягу та приймає таїнство покаяння.

20.9. Покарання священика за порушення канонічної дисципліни здійснюється компетентною церковною владою за поданням єпархіяльного суду. Священик має право захисту на суді та подання апеляції до Патріяршого Суду, Архиєрейського та Помісного собору.

20.10. При виведенні священика поза штат йому дається відпускна грамота й указ з поданням причин виведення поза штат.

21.0. Дияконат

21.1. До дияконату УАПЦ належать вірні УАПЦ, які в таїнстві рукоположення дістали від єпископа благодатні дари Святого Духа, що дозволяють їм брати участь у відправі Святих Таїнств та інших богослужінь, допомагаючи єпископам і священикам при священнодіяннях.

21.2. Вибір кандидатів до дияконського служіння здійснюється церковною владою. Кандидат повинен відповідати санові за якостями християнина, мати досвід церковнослужителя, вік не менше 20 років, бути одруженим першим шлюбом або неодруженим з обітом безшлюбности, мати відповідну духовну освіту або богословську підготовку, засвідчену письмовим висновком єпархіяльної екзаменаційної комісії.

21.3. Кандидатура диякона може бути відхилена правлячим архиєреєм на підставі висновку єпархіяльного духівника, який сповідав кандидата, без пояснення свого рішення.

21.4. Рукоположення кандидата до дияконського служіння здійснює правлячий архиєрей єпархії, до якої належить кандидат або в якій він проходитиме служіння.

21.5. Документом, який підтверджує канонічність рукоположення, є грамота рукоположення з зазначенням часу і місця рукоположення, імени та прізвища рукоположеного, імени й титулу святителя.

21.6. При прийнятті до клиру диякона з іншої єпархії, іншої православної юрисдикції він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння.

21.7. При прийнятті до клиру УАПЦ диякона з інославної конфесії, що зберегла апостольське спадкоємство свячень, він подає відпускну грамоту й документи про свячення та перебіг священнослужіння, складає Сповідання віри та приймає таїнство покаяння.

21.8. Покарання диякона за порушення канонічної дисципліни здійснюється компетентною церковною владою за поданням єпархіяльного суду. Диякон має право захисту на суді та подання апеляції до Патріяршого Суду, Архиєрейського та Помісного собору.

21.9. При виведенні диякона поза штат йому дається відпускна грамота й указ з поданням причин виведення поза штат.

22.0. Церковнослужителі

22.1. До причету УАПЦ належать піддиякони, читці, свічконосці, співці та інші церковнослужителі УАПЦ, які дістали від єпископа або настоятеля благословення на участь у відправі богослужінь.

22.2. Вибір кандидатів до церковнослужіння здійснюється настоятелем.

22.3. Кандидат до церковнослужіння повинен відповідати ступеневі за якостями християнина, мати досвід парафіяльного життя, мати відповідну підготовку.

22.4. Над церковнослужителем може бути здійснена хіротесія правлячим архиєреєм, що підтверджується грамотою.

22.5. Покарання церковнослужителя здійснюється настоятелем парафії. Церковнослужитель має право захисту та подання апеляції до церковного суду.

23.0. Миряни

23.1. Миряни УАПЦ – це вірні православного віровизнання, які прийняли святе хрещення і миропомазання та зберігають живий зв’язок із парафіяльним храмом УАПЦ через участь у церковних богослужіннях, сповідь і Святе Причастя.

23.2. Миряни здійснюють євангельське служіння в світі, подаючи живий приклад виконання Божих заповідей, проповідуючи Слово Боже.

23.3. Миряни виступають учасниками таїнств хрещення та миропомазання, беручи на себе як хрещені батьки та матері обов’язок християнської опіки над тими, над ким таїнство було відправлене.

23.4. Миряни, які провадять побожне життя і є обізнані з правдами віри, можуть з благословення священика виконувати обов’язки катехитів, бути парафіяльними працівниками, служити в церковних установах, входити до суспільно-релігійних об’єднань.

23.5. З благословення церковної влади миряни можуть займатися творчою, політичною, господарчою, військовою та комерційною діяльністю, брати на себе інші обов’язки суспільного служіння, котрі не суперечать християнському вченню та дозволяють виявити своє покликання, поширюючи в світі євангельську правду.

23.6. Обов’язком мирян є дбати про матеріяльний стан УАПЦ, жертвуючи частину своїх прибутків на потреби Церкви.

23.7. Розгляд канонічних проблем стосунків мирянина з церковною владою входить до компетенції парафіяльного настоятеля. Мирянин має право захисту та подання апеляції до церковних судів.

24.0. Монастир

24.1. Монастир є громадою вірних УАПЦ монашого сану, що прийняли обітниці послуху, безсрібництва і чистоти, згуртованою в Святому Дусі через Святе Євангеліє та спільне літургійне життя, що прямує до євангельської досконалости, визнаючи канонічне право УАПЦ і дотримуючись православного візантійсько-українського обряду богослужінь та правил і традицій монашого життя..

24.2. Монастир створюється за рішенням Патріяршої Ради указом Предстоятеля на підставі подання єпархіяльного архиєрея, під канонічним управлінням якого монастир перебуває.

24.3. Монастир має право юридичної особи, власну печатку, штамп і бланк, рахунок у банку, право ведення метричних книг, видання посвідчень і довідок про належність до монастиря та прийняття в ньому Святих Таїн хрещення, миропомазання.

24.4. Майно монастиря складають церковні та інші будівлі, речі богослужбового вжитку, господарче устаткування, виробниче обладнання, література, транспорт, кошти та інша власність, набуті за рахунок доброчинних пожертв, передані державою або іншими юридичними чи фізичними особами, одержані від власної діяльності.

24.5. У своєму житті і діяльності монастир керується власним статутом, який затверджується Предстоятелем.

24.6. За рішенням Патріяршої Ради Предстоятель може надати монастиреві право ставропіґії.

24.7. Ставропіґійні монастирі перебувають під управлінням і канонічним керівництвом Предстоятеля й тих патріярших установ, яким Предстоятель благословить такий нагляд і управління.

25.0. Церковне навчання

25.1. УАПЦ провадить духовну освіту й виховання своїх вірних через церковне передшкілля, парафіяльні початкові, середні та недільні школи, духовні середні та вищі учбові заклади.

25.2. Духовними школами УАПЦ є вищі та середні спеціяльні учбові заклади, які готують священнослужителів і церковнослужителів, богословів і церковних працівників.

25.3. Навчальні й навчально-виховні заклади УАПЦ діють на підставі «Положення про духовну освіту й релігійне виховання вірних УАПЦ» та мають власні статути і права юридичної особи.

25.4. Священнослужителі та миряни-катехити можуть з благословення компетентної церковної влади провадити навчання релігії в світських школах, установах і громадських організаціях, війську і місцях покарання, вміщувати свої навчальні матеріяли в засобах масової комунікації.

25.5. Священнослужителі, дбаючи про християнське виховання вірних, переданих під їхню душпастирську опіку, мають використовувати всі наявні засоби для цілісного формування гармонійної людської особистости, наділеної християнськими чеснотами, працюючи в усіх суспільних середовищах, переданих під їхню канонічну опіку.

25.6. Для євангелізації людської спільноти УАПЦ засновує Патріярші, єпархіяльні та парафіяльні періодичні видання, телестудії, радіостанції, видавництва, бібліотеки, інформаційні аґенції, мережі комп’ютерного зв’язку, що діють за власними статутами й мають права юридичної особи.

26.0. Організації мирян

26.1. З метою здійснення євангельського служіння Церкви миряни можуть засновувати при Патріярхії, єпархіяльних консисторіях і парафіях УАПЦ братства, сестрицтва, клуби, інші об’єднання вірних. Їхнє заснування відбувається на установчих зборах за участи повноважного представника компетентної церковної влади і проголошується указом Предстоятеля, єпархіяльного архиєрея або настоятеля парафії. Ці організації можуть мати свої статути і власний юридичний статус.

26.2. Компетентна церковна влада, яка здійснює духовну опіку над організацією чи об’єднанням і благословляє їхнє утворення, приймає відповідальність перед Богом за душпастирську опіку їхніх членів, встановлює для них особливі правила чи форми Богошанування, закріплюючи ці правила окремим правильником і стежачи за їхнім дотриманням.

26.3. Делеґати від організацій та об’єднань мирян, визнаних за юридичних осіб з погляду церковного устрою, беруть участь у соборовому житті УАПЦ, делеґуючи своїх представників на парафіяльні та деканальні збори, єпархіяльні та Помісні Собори в межах квоти, встановленої церковною владою.

27.0. Судова влада

27.1. Судову владу в УАПЦ здійснюють Помісний Собор, Архиєрейський Собор, Патріярший Суд і Єпархіяльний Суд.

27.2. Здійснення судової влади відбувається на основі «Положення про церковний суд в УАПЦ».

28.0. Закордонні установи

28.1. УАПЦ має поза межами України екзархати, деканати, парафії, монастирі, а також місії, представництва й подвір’я.

28.2. УАПЦ здійснює свою юрисдикцію над закордонними установами через відділ зовнішніх церковних зносин УАПЦ.

28.3. Зарубіжні установи УАПЦ в своєму управлінні й діяльності керуються Статутом УАПЦ і власними статутами.

29.0. Церковне майно

29.1. УАПЦ забезпечує задоволення своїх матеріяльних потреб на основі самофінансування. Її грошові надходження утворюються за рахунок добровільних пожертв віруючих і продажу предметів церковного призначення.

29.2. Центральний церковний бюджет формується за рахунок надходжень, які відраховують єпархії та ставропіґійні монастирі, коштів за продаж церковної літератури і предметів виробництва господарських установ.

29.3. Церковні установи фінансуються із загальноцерковних засобів шляхом самофінансування.

29.4. Церковні центри, монастирі, духовні школи і парафії можуть одержувати від місцевих органів державної влади у безкоштовне користування або у власність надане їм майно. В такому випадку вони відповідають за його збереження.

29.5. Церковні організації і установи можуть орендувати, будувати і купувати у власність будинки та інші приміщення для своїх потреб, а також інше майно.

29.6. Зарубіжні установи забезпечують себе коштами відповідно до своїх можливостей і законів тих країн, на території яких вони знаходяться.

29.7. Зарубіжні установи можуть одержувати дотації із загальноцерковних коштів. Розмір річних дотацій встановлюється Відділом зовнішніх церковних зносин і затверджується Патріяршою Радою.

29.8. Церковні кошти вносять на зберігання в банк на ім’я відповідної церковної установи і одержують по чеках за підписом розпорядника кредитів.

29.9. Грошові надходження парафій складаються з добровільних пожертв, з коштів за продаж свічок та інших предметів церковного вжитку, а також церковної літератури.

29.10. Єпархіяльні бюджети формуються за рахунок внесків парафій і монастирів. У тих єпархіях, де існують місцеві майстерні, які виробляють свічки, церковну утвар і таке інше, бюджет поповнюється також і за рахунок прибутку цих установ.

29.11. Управління церковним майном і фінансами провадиться матеріяльно відповідальними особами згідно з законом і положенням даного Статуту.

29.12. Розпорядником загальноцерковних фінансів і майна у межах бюджету є Предстоятель разом з Патріяршою Радою.

29.13. Розпорядником загальноєпархіяльних фінансів і майна у межах бюджету є єпархіяльний архиєрей разом з Єпархіяльною Радою.

29.14. Розпорядниками фінансів і майна церковних установ у межах бюджету є їхні керівники.

29.15. Розпорядниками фінансових надходжень у межах парафіяльного бюджету є настоятель і титар.

29.16. Постачання парафій, монастирів та інших церковних установ свічками й іншими предметами церковного вжитку, церковною літературою здійснюється централізовано через єпархіяльні консисторії та забезпечується економами єпархій.

30.0. Контрольні ревізійні комісії

30.1. Патріярша Рада має право ревізії загальноцерковних і єпархіяльних коштів. Для здійснення такої ревізії нею утворюється Патріярша Ревізійна Комісія.

30.2. Патріярша Ревізійна Комісія є вищим контрольним органом УАПЦ, обирається з числа делеґатів Помісного Собору і є йому підзвітна.

30.3. Патріярша Ревізійна Комісія обирається в складі 7 осіб: 1 архиєрея, 3 клириків та 3 мирян.

30.4. Члени Патріяршої Ревізійної Комісії не можуть перебувати в родинних стосунках або духовному свояцтві зі Предстоятелем, членами Архиєрейського Собору і Патріяршої Ради.

30.5. До обов’язків Патріяршої Ревізійної Комісії належать:

а) контроль відповідности Статутові УАПЦ статутів єпархій, парафій та інших закладів і установ УАПЦ та дотримання їх;

б) реґулярна ревізія, яка включає перевірку наявности грошових засобів, законности і правильности витрачання коштів, ведення прибутково-видаткових книг;

в) нагляд за станом майна Церкви, контроль за господарською діяльністю.

30.6. По проведенні перевірки Патріярша Ревізійна Комісія складає акти і подає їх до відома Патріяршої Ради. При виявленні зловживань Патріярша Рада має вжити передбачених засобів покарання. Якщо Патріярша Рада не правочинна усунути зловживання, на подання Патріяршої Ревізійної Комісії скликається Помісний Собор.

30.7. Єпархіяльним Собором з числа делеґатів обирається Контрольна Ревізійна Комісія єпархії у складі п’яти осіб: трьох клириків і двох мирян. Контрольна Ревізійна Комісія єпархії підзвітна Єпархіяльному Соборові.

30.8. Члени Контрольної Ревізійної Комісії єпархії не можуть бути в родинних стосунках або духовному свояцтві з єпархіяльним архиєреєм, членами Єпархіяльної Ради та працівниками єпархіяльної консисторії. Контрольна Ревізійна Комісія єпархії діє відповідно до вимог у межах єпархії.

30.9. Фінансова ревізія ставропіґійних монастирів здійснюється ревізійною комісією, призначеною Предстоятелем.

30.10. Фінансова ревізія єпархіяльних монастирів, єпархіяльних установ і парафій проводиться за вказівкою правлячого архиєрея ревізійною комісією, призначеною Єпархіяльною Радою.

30.11. Контрольна ревізійна комісія парафії обирається з числа членів парафії парафіяльними зборами і є підзвітною їм.

30.12. Контрольна ревізійна комісія парафії складається з голови, його заступника і двох членів.

30.13. Контрольна ревізійна комісія парафії проводить ревізію всіх майнових прибутків і витрат парафії, інвентаризацію парафіяльного майна.

30.14. Члени контрольної ревізійної комісії парафії не можуть перебувати в родинних зв’язках з настоятелем парафії та один з одним.

31.0. Пенсійне забезпечення

31.1. УАПЦ здійснює пенсійне забезпечення клириків і церковних працівників відповідно до «Положення про пенсійне забезпечення священнослужителів, церковнослужителів і церковних працівників УАПЦ».

31.2. Церковні працівники одержують у встановленому порядку державну пенсію, якщо вони працюють у церковних установах за трудовою угодою.

31.3. УАПЦ має право на створення при Патріярхії власного пенсійного фонду. При єпархіяльних консисторіях можуть створюватися допомогові фонди для малозабезпечених священнослужителів і церковнослужителів та для допомоги на лікування.
32.0. Церковні реквізити

32.1. Предстоятель і єпархіяльні архиєреї мають власну печатку, штамп і бланк з релігійною символікою та своїм іменем і титулом.

32.2. Патріярша Рада має власну печатку, штамп і бланк з релігійною символікою та написом «Українська Автокефальна Православна Церква – Патріярша Рада».

32.3. Патріярші установи, єпархіяльні консисторії, декани, настоятелі парафій, монастирі, церковні школи та передшкілля, парафії, екзархати, інші церковні установи з правом юридичної особи в Україні та поза її межами мають власні печатки, штампи та бланки з релігійною символікою й позначенням своєї офіційної назви або імени.

33.0. Церковні нагороди

33.1. УАПЦ приймає і використовує для вшанування гідних священнослужителів, церковнослужителів, монахів і мирян усі церковні нагороди й відзнаки, які встановлені Вселенською Православною Церквою.

33.2. За рішенням Помісного Собору Предстоятель своїм указом може встановлювати нові церковні нагороди для вшанування гідних священнослужителів, церковнослужителів, монахів і мирян та визначати порядок їхнього присудження окремим положенням.

33.3. Процедура присудження і вручення церковних нагород і відзнак відбувається згідно з «Положенням про церковні нагороди і відзнаки».

34.0. Про зміни і доповнення до Статуту УАПЦ

34.1. Статут УАПЦ, виправлення й доповнення до нього приймаються на Помісному Соборі і набувають канонічної правосильності після їхнього проголошення Указом Предстоятеля.