21 листопада православна церква вшановує свято Собор Архистратига Михаїла та всіх безтілесних сил.

Величаємо тебе, Архистратиже Михаїле,

і всіх вас, ангельські небесні сили,

що повсякчас прославляєте Господа.

У Символі Віри ми промовляємо такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, всього видимого і невидимого»… Так ми визнаємо існування «невидимого світу», представниками якого є ангели.

Святі Ангели живуть у світі невидимому, духовному. Там вічний Престол Всевишнього, який оточують всі Сили Небесні, які опромінюються від Нього світлом невечірнім.

Святкування Собору Архистратига Божого Михайла й інших Небесних Сил безплотних установлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійськом Соборі, що був за кілька років до I-го Вселенського Собору.

Уперше про чини Ангельські повідав апостол Павло своєму учневі, якого він з язичників навернув до Христа, коли був в Афінах. Ім’я цього учня – Дионисій Ареопагит (він був членом Ареопагу, верховного суду Афін). Дионисій все чуте ним від Апостола Павла записав і склав книгу “Про Небесну ієрархію”. Хоч число Ангелів безмірне, але Архангелів тільки сім. Подібно семи світильникам перед престолом Всевишнього, сім Архангелів: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салафиїл, Ієгудиїл, Варахиїл.

З святого передання нам відомо,  що колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явились самолюбство, гордовитість і злоба,  захотівши бути як Бог, і він спокусив цим багатьох інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом з неба. А Архангел Михаїл з тих пір не перестає і далі боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського.

Щодня церква Христова  вшановує  пам’ять якогось святого. Адже святі – це ті люди, що жили на землі, вірили в Ісуса Христа і його науку, виконували Божі заповіді, і таким чином осягнули головну ціль нашого життя – Небо. А сьогодні свято особливе, воно відрізняється від усіх інших. Його незвичайність у тому, що ми вшановуємо пам’ять не святих-людей, а ангелів: святого Архистратига Михаїла та усіх безтілесних сил.

На жаль, завжди (в усі часи) знаходилися люди, які не вірять в існування невидимого світу, а зокрема й ангелів. Для прикладу секта Садукеїв твердила, що нема ні воскресіння, ні ангела, ні духа – тепер їх можна було б назвати матеріалістами. На жаль і в теперішній  час є такі люди, яким важко повірити, що Ангели насправді існують.

Для нас, християн, головним джерелом віри є Святе Письмо – Слово Боже. Саме звідти ми довідуємося про існування ангелів. Відомо, що саме через ангелів Господь часто здійснював свої задуми.

Головне завдання Ангелів у Небі – служити Господу Богу та прославляти Його. Слово «Ангел» грецьке і означає: «посланець», «той що приносить вістку». Тож Ангели – це Божі посланці. Про їхню роль, як посланців Божих наведено багато прикладів у Старому й Новому Завіті.

Архангел Михаїл явився Ісусу Навину, відкривши йому волю Господню про здобуття ізраїльтянами Єрихону; його у видінні удостоїлись бачити батьки Самсона, яких він сповістив про народження від них незвичайного дитяти. Сила великого Архистратига Божого проявилася у знищенні 185 тисяч воїнів Ассирійського царя Сеннохирима; в захисті від вогню трьох святих отроків – Ананії, Азарії та Мисаїла, вкинутих у піч вогненну за відмову вклонитися ідолу.

В часи Нового Завіту християни теж відчували благодатну допомогу цього Провісника Божого. Ми знаємо багато чуд Архистратига, одним із яких є чудо в місті Хонах, де він своєю Архистратижою силою врятував християнську громаду та їхній храм, який розлючені язичники, змінивши русло двох річок, хотіли затопити водою. Архістратига Михаїла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його покровителем столиці нашої держави – Києва. Недарма на гербі Києва зображений образ архистратига з мечем. Ця любов до ангельського світу споконвіків полум’яніє і в серцях нашого народу.

Отже, маючи над собою щит та полум’яний меч Божого Архистратига, опіку Ангеха хоронителя приносьмо в цей день свої подяки за все, що ми через них отримали від Бога; приносьмо свої почуття любові до Бога, віри та надії на подальше піклування за нас перед Господом; приносьмо свої щирі сльози покаяння за свої гріхи та гріхи минулих поколінь. В цьому нехай допомагає нам Святий Архистратиг Божий Михаїл разом із своїм Воїнством Небесним, а ми будемо молитися до нього, промовляючи: “Святий Архистратиже Божий Михаїле з усіма небесними силами, моли Бога за нас грішних!” Амінь.