Доброго дня, шановний Владика Макарій.

Цей лист з Одеської області, в якій теж є українці, що з великим нетерпінням чекають помісної церкви. Я з УПЦ МП, що молилася з “розкольниками”. Стидно дивитись і читати про Ваші суперечки з Владикою Філаретом. Особливо вражає, те, що особисті розмови виносяться на люди в такому негативному посміховиському вигляді.

Неодноразово помічала з Ваших особистих інтерв’ю, (вже точно не пригадаю, чи “зик”, чи “еспресо”, чи “прямий”- один з трьох каналів його повторював декілька разів), передачу якихось особистих розмов “а я сказав”, а він отвітив”. Хоча з боку Владики Філарета ніколи у Вашу адесу коментарів не було, особливо щодо сповзання на особистості.

А тепер сьогодні читаю публікацію “Страна.ua” і не можу втриматися, щоб не написати.

Ось тут: https://strana.ua/news/166613-makarij-iz-uapts-rasskazal-o-protivorechijakh-s-filaretom-v-obedinenii-v-edinuju-tserkov.html

Тут прослідковується особиста неприязнь, якщо не сказати більше. “Він (Філарет) сказав зі злостю..”. Це характеризує деякі риси характеру, а ще більше – немудрість, недалекоглядність, що відвертають і будуть відвертати людей від вас обох, особливо від Вас.

Ви так прагнете влади, що забуваєте, що ділете шкуру ще не вбитого ведмедя, який стоїть поряд і з подивом зверхньо дивиться на всі ваші  чудасіїї і сперечання. За цей час ведмедь лише обере першого, кого ковтне. Другий теж не врятується. Дивіться далі свого носа. Думаєте люди нічого не розуміють? Яка ганьба!

Підніміть очі і побачте небезпеку. Ви тягнете і нас у прірву. Достатньо одного невірного кроку і всі ми покотимося. Не штовхайте у спину. Примиріться. Уступіть одне одному, обійміться. Дитячий садок . Загралися, маю Вам сказати.

Тетяна Деркач
Білгород-Дністровський,
Одещина