Зараз або ніколи

Історія УАПЦ

10 червня 2016 року глава Фонду Шевчук Наталія Михайлівна у складі делегації відвідала міжнародну науково-практичну конференцію «Константинопольський патріархат в історії України: минуле, сьогодення, майбутнє». Серед іншого наголосила на тому, що: Позиція Блаженнійшого Володимира і позиція Блаженнійшого Мефодія базувалися на дуже простому фундаменті – рани, завдані розколом, не можна зцілити насильством. Зло породжує зло, і боротися з ним можна лише любов’ю. Любов’ю і терпінням. Думаю, що цей принцип Митрополит Мефодій проніс через усі роки свого керування УАПЦ, застосовуючи його до вирішення як загальноцерковних, так і приватних питань. І ці канони були, є і будуть. Вони засновані самим Господом і вірними його учнями, служителями церкви. І Блаженнійший Митрополит Володимир, і Предстоятель УАПЦ Блаженнійший Митрополит Мефодій були щирими прихильниками відновлення церковної єдності і намагалися за життя цю єдність прискорити. Господь заснував свою Церкву для того, «щоб, поширюючи Царство Христове по всій землі на славу Бога Отця, вона зробила всіх людей учасниками рятівної спокути». […]

Читати далі

Православна церква

Димитрій Ярема: Батько і Патріарх

Історія УАПЦ, Новини

Сьогодні виповнюється 100 років з дня народження о. Володимира Яреми, знаного сьогодні як Патріарх Димитрій – Предстоятель Української Афтокефальної Православної Церкви. Це була надзвичайно обдарована людина. Він від народження мав добрий голос, здібності до малювання, умів навіть вишивати. Також з дитинства цікавився релігією та Церковним мистецтвом. Активно відстоював ідею автокефалії Української Православної Церкви та став одним з ініціаторів ІІІ відродження УАПЦ. До кінця життя Патріарх Димитрій намагався налагодити діалог з Константинополем та досягти визнання УАПЦ світовим православ’ям. Про життєву дорогу о. Володимира Яреми як батька, а потім і очільника Церкви розповідає дочка владики – пані Віра Маркович. – П. Віро, розкажіть, будь ласка, про дитячі та юні роки Вашого батька, про які знаєте, можливо, з його власних спогадів чи розповідей його друзів. – Батько мій походив з бідної родини. Народився у селі Глідно (Надсяння) у 1915 році. Мій дідусь був двічі одружений, тож батько був саме сином від другої дружини. […]

Читати далі

Православна церква

Цікаві факти із життя та смерті патріарха Володимира (Василя Романюка)

Історія УАПЦ, Новини

9 грудня 2015 року виповнюється 90 років із дня народження Святішого Патріарха Володимира (Романюка) Предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату (1993-1995). Пропонуємо Вашій увазі статтю Олександра Вахрамеєва, присвячену біографії Святішого Володимира в газеті “Вісник”, №№ 47, 48, 50, 51 (2010); №№3, 4, 6, 7, 8 (2011). У переломні часи української історії, коли здавалось, що все, кінець, згине наше єство, паде прахом мова, віра, культура і сама Україна, з глибин народу народжувались месники, герої, святі, які своїм словом, діями, життям перекреслювали цю зневіру, не давали згаснути надії. Одним з таких людей був справжній син України – Василь Омелянович Романюк, Патріарх Київський і всієї Руси-України Української православної церкви Київського патріархату, визначний  політичний діяч, дисидент. У сім’ї було шестеро дітей Все його стражденне життя  було покладене на вівтар боротьби за волю нашої країни та незалежність Церкви. З юних літ і до самої смерті в стражданнях і муках, але з правдою, пройшов він свою […]

Читати далі

ІСТОРІЯ УАПЦ. Частина 8. НОВІТНЄ ВІДРОДЖЕННЯ УАПЦ

Історія УАПЦ

Із книги “Історичний шлях УАПЦ”.  Олександер Воронин Видавництво “Воскресіння”, Кенсінгтон, США, 1992 КОМІТЕТ ЗА ВІДНОВЛЕННЯ УАПЦ НА УКРАЇНІ Перший вогник руху за визволення поневоленої Укра­їнської Автокефальної Православної Церкви з московської неволі спалахнув 15 лютого 1989 року. Того дня Ініціатив­ний комітет у Києві на чолі з отцем Богданом Михайлечком опублікував звернення до Верховних Рад СРСР та УРСР і до міжнародної християнської громадськості. Нагадавши про довголітню неволю і безправність Української Церкви під пануванням Москви, п’ять засновників комітету висловили і обґрунтували вимогу відновлення її повної автокефалії: «Іє­рархія Російської Православної Церкви… і досі не визнає: існування окремішньої релігійної традиції… з її культурою, мовою, обрядовістю… Православна Украї­на не може миритися з такою антиєвангельською, антиканонічною практикою. Як кожна цивілізована нація, ми маємо невід’ємне право на свою незалежну автокефальну Православну Церкву». Протягом року ця ініціатива розгорнулась в рух за національно-церковне відродження. Початки були нелегкі. На Великдень 1989 року заснована у Києві українська пра­вославна громада відправила святкове богослужения […]

Читати далі

ІСТОРІЯ УАПЦ. Частина 7. ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА УКРАЇНІ У НОВІЙ МОСКОВСЬКІЙ НЕВОЛІ: 1945-1989

Історія УАПЦ

Із книги “Історичний шлях УАПЦ”.  Олександер Воронин Видавництво “Воскресіння”, Кенсінгтон, США, 1992 МОНОПОЛІЯ МОСКОВСЬКОЇ ПАТРІАРХІЇ Після того, як у 1943-44 роках на Україну повернулась радянська влада, Російська Православна Церкви, очолена Московським патріархом, встановила повну монополію над церковним і релігійним життям, безумовно вважаючи українські землі своєю територією. Монополія стала всеохоплюючою у 1946 році після насильної ліквідації Греко-Католицької Церкви, коли Московська патріархія підпорядкувала собі всі її єпархії й парохії у Західній Україні. Здобувши на Україні повноту влади, традиційно шовіністична Російська Православна Церква протягом десятиліть після Другої світової війни провадила послідовну політику тотальної денаціоналізації церковного життя. Як і за царя, вона відзначалась беззастережною вірноподаністю владі, незважаючи на те, що після короткотривалих теплих відносин з Церквою під час війни, атеїстичний режим уже невдовзі по її закінченні розгорнув новий наступ на віру І Церкву. Схвалене і контрольоване владою церковне керівництво не протестувало проти масового закритій церков, переслідування віруючих, максимального обмеження своєї діяльності. Натомість, воно тісно […]

Читати далі

ІСТОРІЯ УАПЦ. Частина 6. УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Історія УАПЦ

Із книги “Історичний шлях УАПЦ”.  Олександер Воронин Видавництво “Воскресіння”, Кенсінгтон, США, 1992 ЦЕРКВА В ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВІ 1 вересня 1939 року Гітлер напав на Польщу, і через неповні три тижні ця країна зникла з політичної карти світу. Згідно з секретним договором між Радянським Союзом і Німеччиною, територія Польщі була поділена між новими неправдоподібними союзниками. Розчленовано і українські землі, які між двома світовими війнами були під владою Польщі. Холмщина і Підляшшя опинились в німецькому Генерал-Губернаторстві, а Волинь, Полісся і Галичину приєднано до Радянського Союзу. Православні українці в Генерал-Губернаторстві заснували у Холмі Церковну Раду, яку визнав і затвердив митрополит Діонисій. Невдовзі після того постала Церковна Рада у Варшаві, очолена визначним українським науковцем і громадсько-політичним діячем Іваном Огієнком. Обидві організації взяли виразний український національний курс щодо церковного життя. Розпочато заходи для поверненим православним церков, силою захоплених католиками за польської влади. У травні 1940 року поляки звільнили і повернули Православній Церкві кафедральний собор Пресвятої Богородиці на […]

Читати далі