Цього дня особливо вшановуємо великомученика Димитрія Солунського, а чотирнадцять парафій нашої єпархії відзначають престольний празник.
 
Праведник народився в місті Солунь (Греція). Його батьки були таємними християнами, які змалку навчали любити Бога. Коли юнак досягнув повноліття, помер батько. Імператор Максиміан Галерій, що вступив саме на престол (305 р.), призначив Димитрія воєводою Фессалонії – на місце батька. Головним обов’язком було захищати свою область від зовнішніх ворогів, але імператор зажадав від нього також, щоб винищував християн. Димитрій замість цього став викорінювати язичницькі звичаї, а підданих навертати до Христової віри. Звичайно, імператорові не сподобалося, що проконсул християнин.
 
Повертаючись із походу проти сарматів (що населяли причорноморські степи), Максиміан зупинився в Солуні. Готуючись до близької смерті, Димитрій роздав своє майно бідним, усамітнився в пості та молитві.
 
Імператор заточив проконсула у в’язницю, а себе й містян став розважати гладіаторськими боями. Переможених гладіатором Лієм християн кидали на списи воїнів.
 
Юний християнин Нестор, що відвідував Димитрія у в’язниці, взяв у нього благословіння на єдиноборство з Лієм. Зміцнений Богом Нестор здолав гордого гладіатора, кинули його на списи воїнів. Нестора мали б нагородити як переможця, але замість цього стратили як християнина.
 
У 306 р. Димитрія за наказом Максиміана пронизали списами, а тіло кинули звірам. Солуняни таємно поховали його, а вірний слуга Димитрія Лупп взяв закривавлену ризу і перстень мученика та зцілював ними недужих. Але і його стратили.
 
За імператора Костянтина Великого (324–337 рр.) на місці поховання мученика збудували храм, а через сто літ були знайдені його нетлінні останки. Біля труни відбувалися численні Божі чудеса, передусім зцілення.
 
Із передань відомо, що за правління імператора Маврикія донські авари (кочівники), які намагались взяти в облогу Солунь, побачили на міській стіні лик святого Димитрія. Вони злякались і втекли. Іншого разу святий урятував місто від голоду і звільнив полонених.
 
У VII ст. помітили, що із раки (спеціальної скрині) з мощами святого почало витікати запашне миро. Відтоді великомученика Димитрія іще називають мироточивим.
 
Храмове свято цього дня відзначають такі парафії: дві в обласному центрі (вул. Наливайка і парк 900-річчя Луцька), Ковелі, селах Гать Луцького районного, Антонівка, Журавники, Загаї, Новосілки Горохівського, Жорнище, Муравище (а також 25-річчя заснування храму), Носовичі Ківерецького, Битень, Валер’янівка Рожищанського, Знамирівка Цуманського (Ківерецький р-н) деканатів.
 
Прес-служба Патріархії