Пасхальне Послання

Поділитися новинами

Преосвященнішого єпископа

Хмельницького і Кам’янець-Подільського Павла

всечесному духовенству та всім вірним

Хмельницької єпархії

Української Православної Церкви

Безмірне Твоє милосердя бачивши,

зв’язані кайданами пекельними,

до світла радісно поспішали, Христе,

Пасху славлячи вічную.

(П’ята пісня Пасхального канону)

Дорогі духовні отці, брати та сестри!

Христос воскрес! Воістину воскрес!

«Ось настало в нас бажане і спасенне свято – день Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа: основа миру, начало примирення, припинення ворожих дій, знищення смерті, перемога над дияволом. Сьогодні люди з’єдналися з ангелами, і, одягнені в тіло, разом з безтілесними силами тепер возносять піснеспіви. Сьогодні знищена влада диявола, сьогодні розірвані пута смерті, ударемнена перемога аду» – взиває до нас божественний Іоан Золотоустий. І так необхідно чути нам сьогодні його слова.

Перебуваючи другий рік в умовах повномасштабної війни з російським агресором, ми, українці, як ніхто розуміємо глибокий сенс Воскресіння Христового. Ми не лише розуміємо, але й щодня переживаємо євангельські події страждань і воскресіння нашого Господа.

Кожен з нас узяв свій хрест, гідно приймає страждання. Уподібнившись Симону Киринеянину, ми стоїмо один за одного, розділяємо біль та підставляємо своє плече, щоб полегшити тягар ближнього. Наші мужні воїни, захисники та захисниці, щодня своїм потом і кров’ю – смертю долають смерть.

Як апостоли, ми в невіданні чекаємо розради та підтримки і як мироносиці, забувши про страх, прямуємо на зустріч тому переломному в історії людства переможному світанку.

Після свого Воскресіння, Христос явився багатьом і кожній людинi по-особливому. За одних обставин це була Марiя Магдалина, що плакала, самотня, скорботна біля порожнього гробу. Це Петро, розгублений і збентежений, бо повернувся з саду, в якому знайшов гробницю з відваленим каменем. Потім ми бачимо учнів на озері. Іоан відчуває Його серцем і впізнає Його, а Петро, кинувшись у воду, поспішає до Нього. Як ми читаємо у посланнях апостола Павла, серед останніх, кому явився Господь, був Він, Савл, що гнав Божу Церкву.

Це продовжується і тепер. Христос, що воскрес незримо, вiдчутно являється кожному. У житті кожного з нас, хто бодай на мить відчував близькість духовного світу, відбувається зустріч із прославленим Господом. Він приходить до кожного, стукаючи до дверей його серця та віднаходить потрібні слова. І наша справа – почути, відгукнутися на цей стук, бо Господь прийшов спасти, одухотворити і змінити життя не лише всiх, а й кожного з нас. Тому сьогодні, в день Воскресіння, нехай кожен із вас відчує у серці цю радість і думку про те, що Господь і мені явився. Він і для мене воскрес, і для мене промовляє, і зі мною залишається, і буде завжди як мій Господь, як мій Спаситель, як мій Бог.

У цей день з особливими почуттями вітаємо наших мужніх воїнів, молитовно бажаючи їм благословення від Христа воскреслого, перемоги у боротьбі зі злом, Божої допомоги в служінні та Його захисту.

Нехай Боже благословіння перебуває над нашими волонтерами, рятувальниками, медиками та капеланами, які жертовно і з любов’ю служать ближнім, надають допомогу, тим хто її потребує, піклуються про всіх, хто постраждав і страждає.

У день свята сердечні вітання та побажання незламності духу, мудрості та сил у праці задля України та нашого подільського краю – для всіх, хто з гідністю виконує свої державницькі обов’язки перед нашим народом.

Особливою молитвою згадуємо про наших поневолених братів і сестер, про тих, хто зараз живе під владою окупантів, і тих, хто перебуває у полоні чи несправедливому ув’язненні. Нехай Господь допоможе вам у цей важкий час і наблизить день вашого визволення та свободи.

Як керуючий Хмельницькою єпархією Православної Церкви України з братньою любов’ю звертаюсь до духовенства, братів та сестер, які, на жаль, ще досі перебувають в юрисдикції Московського Патріархату. Ми щиро налаштовані будувати єдину Церкву, не згадуючи минулого, і це можуть підтвердити ті, хто вже зробив такий крок єднання. Зараз саме той час, коли потрібно проявити мужність і заради тих, кого ми називаємо своєю паствою, переступити через усі непорозуміння й чвари та засвідчити нашу єдність перед обличчям непростих викликів, коли лютий ворог прагне знищити наш народ. Вірю, що в єднанні ми з Божою допомогою зможемо цьому наміру ворога завадити та досягнути справедливого миру.

Нехай сьогодні кожний із нас відчує надію у світле майбутнє в мирі, та перемозі, адже саме Воскресіння Христове – джерело миру. Нехай преблаге воскресне благовістя нагадує всім нам, що воскреслий Господь – джерело небесних благ, радості, добра, перемоги і вічного життя.