Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Києво-Братська»: Спогади та Дива
Дізнайтеся про захопливу історію чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Києво-Братська», яка пережила бурхливі події та стала символом віри і дива в Україні. Від її з’явлення у 1654 році до дивовижного спасіння татарина та збереження образу в сучасний час – ця історія вражає своєю духовною силою.
Ікона «Києво-Братська»: Дивовижна історія спасіння і віри
Сьогодні, 19 вересня, ми відзначаємо свято ікони Пресвятої Богородиці «Києво-Братська», яка стала символом віри та дива в Україні. Історія цієї ікони багата на події, які нагадують нам про силу віри та велич духовності.
Ікона Божої Матері «Києво-Братська» спочатку перебувала в Борисоглібській церкві у місті Вишгороді, де вона вперше з’явилася у 1654 році. Проте, у 1662 році, під час війни між поляками та кримськими татарами, місто зазнало великих збитків, а храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був розорений. Однак, чудотворну ікону вдалося врятувати.
Річка винесла ікону до берега Подолу в Києві, де вона була прийнята православними з великою радістю та почестями. Пізніше ікона була перенесена в Братський монастир, де вона залишалася протягом багатьох років.
Одного дня, татарин помітив ікону в річці і вирішив скористатися нею для переправи. Проте, як тільки він торкнувся ікони, вона сама рушила вперед, швидко пливучи до монастиря. Татарин, переляканий та безсиллям перед цим дивом, відчайдушно закликав на допомогу. Братія монастиря вирушила до нього на човні та врятувала його. Пізніше, вразений цим чудом, татарин обернувся до християнства і прийняв постриг у Києво-Братському монастирі.
Сьогодні оригінал ікони, на жаль, не зберігся, але точна копія цього образу знаходиться в київському монастирі Покрова Божої Матері. Ця ікона нагадує нам про те, як віра та диво можуть змінити життя людей і стати символом вічної надії та спасіння.
Піснеспіви сердечні та побожні прийми від нас, Всеблага Мати, за те, що святу ікону Свою на втіху й духовну радість Ти нам подарувала і Божественним покровом народ наш від бід відгороджуєш, не перестаючи по-материнськи нас милувати. Чи може бути більшим доказ любові Твоєї до нас, як відроджена пам’ять про чудотворний образ Твій, Києво-Братський, який юнацтву сучасному й молоді, що прагнуть знань, допомагає та усім тим, що зворушено співають: Алилуя.