Молитва перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці

О Пречиста Богомати!

Почуй багатостраждальне зітхання наше перед чудотворною іконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дітей Твоїх, важкими хворобами обтяжених, котрі з вірою до святого Твого зображення припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так і Ти нині, Приснодіво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти чесним Твоїм омофором. Там, де немає надії, безсумнівною Надією будь. Там, де люті скорботи панують, Терпінням і Ослабленням явися. Там, де морок відчаю в душу вселився, хай засяє світло Божества! Малодушних потіш, немічних укріпи, для зачерствілих серцем пом`ягшення і просвічення даруй. Зціли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум і руки тих, що лікують нас благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як живій, сущій з нами, молимось перед іконою Твоєю, Владичице! Простягни руки Твої, повні зцілень, Радосте скорботних, в печалях Утіхо, щоби, чудотворну допомогу скоро отримавши, прославляли Животворчу і Нероздільну Тройцю, Отця, Сина, і Святого Духа на віки віків.

Амінь.

14 жовтня Православна Церква України вшановує Вишгородську ікону Божої Матері. Це одна з найдавніших і найшанованіших святинь Київської держави. Її українська історія починається в XII столітті.

Додатковий день шанування ікони встановив Священний Синод ПЦУ 14 липня 2024 року. Рішення ухвалили за поданням керуючого Вишгородською єпархією архієпископа Вишгородського Агапіта. Подання архієпископа Агапіта мало на меті гідно вшанувати одну з видатних святинь Київської держави.

Вишгородська ікона Божої Матері: два дні шанування

Ще 21 серпня 2020 року Священний Синод вилучив із церковного календаря три свята на честь ікони. Їх колись установили на згадку про порятунок москви від навал 1395, 1480 і 1521 років.

Натомість Синод установив святкування на честь Вишгородської ікони 15 квітня за новоюліанським календарем. Це день пам’яті святого благовірного князя Київського Мстислава Володимировича. Саме за його правління ікона прибула до Києва.

Рішення 2024 року доповнило цей день. Тепер Церква вшановує святиню двічі на рік — 15 квітня і 14 жовтня. Обидві дати внесено до церковного календаря.

Дата 14 жовтня пов’язана і з новітньою історією. Цього дня 2012 року до Вишгорода повернувся список ікони, створений черницями з Одеси.

Образ, який за переказом написав євангеліст Лука

Згідно з переказом, ікону написав апостол і євангеліст Лука. Він використав дошку від столу, за яким трапезували Спаситель, Діва Марія і Йосиф Обручник.

Побачивши образ, Божа Мати, за переданням, промовила: «Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою».

Переказ уперше згадує візантійський історик VI століття Феодор Читець. За його свідченням, 450 року імператриця Євдокія передала ікону з Єрусалима до Константинополя. Там образ установили у Влахернському храмі.

Шлях до Києва і Вишгорода

Близько 1131 року на кораблі шляхом «з варяг у греки» до Києва прибули дві ікони Богородиці. Можливо, їх супроводжував митрополит Михаїл. Ікони надіслали з Константинополя київському князеві Мстиславу Великому.

Ікону Одигітрії поставили в церкві Успіння Богородиці, Пирогощі, на Подолі. Ікону Богородиці Милостивої передали до Вишгорода, у Дівочий монастир. Звідси й назва — Вишгородська.

Вишгород тоді був улюбленим місцем перебування київських князів. Тут поховали святих Бориса і Гліба, і місто стало центром паломництва. Ікона швидко прославилася чудесами.

Як святиню вивезли з Вишгорода

1155 року князь Андрій, син Юрія Долгорукого, без батькової волі пішов із Вишгорода до Суздаля. Він забрав із собою чудотворну ікону. Згодом її поставили в Успенському соборі міста Володимира-на-Клязьмі.

Відтоді образ стали називати Володимирським. Наприкінці XIV століття ікону перевезли до москви. Там її оголосили заступницею від ворожих навал і встановили три свята, пов’язані з московською історією.

Ікона типу Елеуса

Іконографічно Вишгородська ікона Божої Матері належить до типу Елеуса, або Замилування. Немовля Христос припало щокою до щоки Матері. Образ передає ніжність Божої Матері до Сина і до кожної людини.

Ікону написано на липовій дошці розміром 78 на 55 см. Від первісного візантійського живопису збереглися лише лики Богоматері й Немовляти, частина мафорія та фрагменти золотого тла. Науковці датують їх кінцем XI — початком XII століття.

Більшість дослідників вважає ікону твором візантійських майстрів першої третини XII століття. Водночас є обґрунтоване припущення про її київське походження. Можливим автором називають преподобного Аліпія Печерського, іконописця XI–XII століть.

У день шанування Вишгородської ікони вірні молитовно звертаються до Пресвятої Богородиці. Більше молитов зібрано в розділі «Молитви».

Хай Пресвята Богородиця, чия ікона століттями була святинею Київської землі, покриває Україну своїм омофором.