Пимен Багатохворобливий: святий, котрий навчив любові через терпіння
Він не зцілювався, а просив сили терпіти — і здобув вічну славу.
Його подвиг — це вічний урок віри, смирення і любові до Господа
Святий у немочах: пам’ять преподобного Пимена Багатохворобливого. 7 серпня Церква вшановує святого, який неміччю тіла переміг неміч духу.
У день пам’яті преподобного Пимена Багатохворобливого православна Церква звертає нашу увагу на приклад дивовижного подвижника, життя якого стало втіленням слів апостола: «Сила Моя звершується в немочі» (2 Кор. 12:9).
Святий Пимен з юних літ зазнав важкої недуги, яка прикувала його до ліжка на двадцять років. Але ця тілесна неміч стала шляхом до духовної слави. Він ніколи не благав Господа про зцілення, лише просив дати сили терпіти. Його молитва була не про полегшення, а про стійкість у подвизі.
Одного разу вночі до нього з’явились Ангели і постригли його в чернецтво, знаменуючи особливу благодать і покликання, даровані з небес. Пимен прийняв цей знак без нарікання, смиренно несучи свій хрест до останнього подиху. Він не просто терпів, а навчав інших любові, покори й мудрості духу, якої не здобути без глибокої довіри до Божої волі.
У його словах — безмежна глибина: «Краще мені в цьому житті всьому згнити, щоб в тій моя плоть була без тління, і тут терпіти сморід, щоб там виповнитися невимовного благоухання». Це не просто духовна філософія, а жива правда, перевірена власним стражданням.
Під кінець свого земного шляху святий Пимен отримав чудесне зцілення. Сам піднявшись із ложа, він прийшов до печер і вказав місце свого упокоєння. Сьогодні його святі мощі спочивають там, зберігаючи пам’ять про людину, яка через терпіння здобула вічну славу.
У час випробувань, хвороб і душевного болю приклад блаженного Пимена Багатохворобливого стає джерелом сили для кожного з нас. Його життя — це світильник, який освітлює шлях терпіння, молитви і вдячності Богові за кожну прожиту мить.
Блаженний Пимене, моли Бога за нас!
МОЛИТВА ПРЕПОДОБНОМУ ПИМЕНУ БАГАТОХВОРОБЛИВОМУ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ
О предивний угодник Христовий Пимен! Будь милостивий до нас, що здійснюють пам’ять твою. Ми, на землі живучи, не можемо розумом досягнути: Як можна для спасіння себе ж хвороби бажати? Як же нам виховати норовливу душу свою, щоб вона тільки до Господа думки й почуття свої скеровувала? Допоможи нам не себе, а Христа в цьому житті прославити; допоможи зрозуміти підставу хвороб наших; виправи життя наше, щоб не себе, а ближнього нам любити. Запали нам світильник, щоб не згубилися з шляху спасіння. Щоб нам, негідним, прийняти хворобу вдячно та досягнути зцілення через смирення. Бо є ти надійний наш молитовник перед престолом Господа, а йому вічне поклоніння разом з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.