Святі Антоній і Феодосій Печерські: засновники духовної твердині Києва
Пам’ять преподобних отців Антонія і Феодосія, засновників Києво-Печерської лаври, відзначається 2 вересня.
Засновники Києво-Печерської лаври, святі Антоній і Феодосій, відзначаються Православною Церквою України 2 вересня
2 вересня 2024 року Православна Церква України відзначає день пам’яті святих і преподобних отців Антонія і Феодосія Києво-Печерських, засновників одного з найвеличніших духовних центрів України – Києво-Печерської лаври.
Антоній Печерський, у миру Антип, родом з Любеча на Чернігівщині, з юних років прагнув до духовного вдосконалення. Для цього він вирушив на Афонську гору, де прийняв чернечий постриг і отримав ім’я Антоній. Повернувшись на рідну землю за благословенням свого наставника, він оселився на безлюдній горі неподалік від Києва, де започаткував Києво-Печерську лавру.
Преподобний Феодосій, уродженець Василькова, вирізнявся глибокою релігійністю з юних років. Бажання віддатися на служіння Богу привело його до Києва, де він знайшов притулок у преподобного Антонія. Після постригу він продовжив свій духовний шлях у суворому чернечому подвигу та незабаром став ігуменом Печерського монастиря.
Обидва святі виявилися великими подвижниками і залишили глибокий слід у духовному житті України. Антоній започаткував традиції чернечого подвигу на Київських землях, а Феодосій встановив чернече співжиття, створивши зразковий братський монастир, що став прикладом для всього українського чернецтва.
Києво-Печерська лавра, заснована Антонієм і Феодосієм, відіграла визначну роль у формуванні духовного обличчя України. Вона пережила чимало випробувань, але завжди залишалася твердинею православної віри, виявляючи своє покликання як духовний маяк у найскладніші часи боротьби за віру.
З нагоди цього дня Православна Церква України нагадує вірянам про важливість збереження духовних традицій, започаткованих святими засновниками лаври, та про їхнє значення для сучасного українського суспільства.
Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських
Преподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстоятелів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих або одержимих тяжкими хворобами, або тих, котрі підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Трійцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, які велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і людинолюбного Бога. Розум очистіть, щоб ми думали про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувалися про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж рятівне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Трійцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.