Унікальний скарб домонгольського часу виявлено під час рятівних розкопок у Володимирі.

Речовий комплекс купця, захований у вирі великої катастрофи 1241 року

Волинська археологічна експедиція ДП «НДЦ “Охоронна археологічна служба України”» оприлюднила один із найвагоміших результатів рятівних археологічних досліджень 2025 року. В історичному урочищі «Апостольщина», на території Окольного міста княжого Володимира, археологи виявили унікальний за масштабом і наповненням скарб, що вже нині претендує на статус відкриття національного рівня.

У межах археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) дослідники натрапили на так званий «Скарб купця» — комплекс речей, який не має аналогів у попередніх дослідженнях матеріальної культури домонгольської Русі. Центральним елементом знахідки стали 573 цілі давньоруські скляні браслети, що є безпрецедентною кількістю для археології Києво-Руської держави.

Браслети поділяються на 109 типів, різняться формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольоровою гамою (від зелених і синіх до фіолетових, жовтих та золотистих відтінків) і діаметром — від 4 до 5,9 см. Частина виробів утворює серії від 5 до 31 однакового зразка, інші представлені поодинокими або малими групами. Важливо, що наразі мова йде лише про цілі екземпляри — реконструкція численних фрагментів може ще суттєво розширити цю колекцію.

Окрім браслетів, у сховку знайдено масивний хрест-енколпіон, імовірно приналежний до облачення священника високого сану, бронзові та мармурові натільні хрестики, срібні скроневі кільця, щитковий срібний перстень, бронзовий кистень, ромбічні пряжки з псевдозерню, пломбу з солярним знаком «дорогочинського типу», а також свинцеву накладку у формі стилізованого сокола-тризуба та інші предмети.

За своїм складом комплекс має виразно речовий характер, що дозволяє дослідникам припускати: власником скарбу був купець. Він міг свідомо привезти товар на володимирське торжище або ж рятувався з крамом від війни, прямуючи на Волинь. Археологічний і історичний контекст дає змогу пов’язати приховування скарбу з Батиєвою навалою 1241 року, коли княжий Володимир був зруйнований монголо-татарами. Ці події драматично описує Галицько-Волинський літопис, свідчення якого отримують нині матеріальне підтвердження.

Наукове значення відкриття виняткове. Скляні браслети були поширеним елементом жіночих прикрас домонгольських міст, однак зазвичай траплялися в одиничних екземплярах або фрагментах. Уперше дослідники отримали можливість комплексного аналізу цілої серії таких виробів, що відкриває нові перспективи для вивчення ремесла, торгівлі та міської культури Київської Русі.

Після завершення наукового опрацювання всі матеріали буде передано до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького, де планується створення окремої експозиції. Не виключається й подальше експонування скарбу у музейних установах національного рівня.

Дослідження проводилися як обов’язковий етап перед забудовою археологічно цінних територій спільними зусиллями Інституту археології НАН України, Волинського національного університету імені Лесі Українки, державних історико-культурних заповідників Луцька та «Стародавній Володимир», а також ВГО «Спілка археологів України». Відкриття «Скарбу купця» ще раз засвідчує: волинська земля продовжує відкривати сторінки історії, які змінюють наше уявлення про минуле.

ДЖЕРЕЛО