Допомога та підтримка жертвам війни на Київщині: відновлення святині та захист духовного фронту
У публікації описується зустріч з мешканцями Київщини, які постраждали від війни та окупації, та йдеться про допомогу, яку отримали від Церкви. Зокрема, передано допомогу тим, хто втратив житло і майно, а для громади села Требухів – машину швидкої допомоги. Також анонсують розпочате нової церкви на місці зруйнованої росіянами, а також обговорюється релігійна ситуації. У статті звертається увага на важливість захисту духовного фронту, зокрема, розбудовуючи і зміцнюючи єдину, помісну, автокефальну Православну Церкву України.





Представники Церкви надають допомогу та підтримку жертвам війни на Київщині
Сьогодні мав теплу зустріч з мешканцями Київщини, яких безпосередньо торкнулася бідою ця жорстока війна і окупація. Від нашої Церкви ми передали допомогу тим, хто втратив житло і майно, а для потреб громади села Требухів – машину швидкої допомоги.
Особливо запам’ятались зустрічі з мешканцями села Лук’янівка, що належить до Баришівської селищної громади. Вони пережили жах окупації, і на все життя запам’ятають ціну «русского міра». Сьогодні ми разом молилися за спокій душ наших воїнів, які полягли, звільняючи це село від окупантів, а також за вбитих російськими загарбниками мирних мешканців.



У цьому селі ворог зруйнував і старовинний Вознесенський храм, який мирно стояв тут 143 роки, однак минулої весни був зруйнований росіянами. Але сьогодні ми поклали початок новому будівництву: на місці того храму неодмінно постане нова церква. Головне, що є «храм духовний» – це громада, віряни і їхнє щире бажання відновити святиню. Тож вірю, що з Божою допомогою вона неодмінно постане.
Під час зустрічі з головами громад Броварського району ми обговорили, зокрема, і релігійну ситуацію. На жаль, в цій війні країна-агресор використовує і її проти України через тих, хто маскується певними деклараціями, але насправді досі залишається частиною РПЦ.
Натомість ми маємо надійно захистити наш «духовний фронт», розбудовуючи і зміцнюючи єдину, помісну, автокефальну Православну Церкву України. Ту справжню Українську Церкву, яка була, є і буде – зі своїм народом, яка служитиме його спасінню, його потребам, підтримуватиме свою державу і боротиметься за волю, свободу, правду і справедливий мир. Тож робімо все від нас залежне, щоб укріпляти духовні позиції нашої України, і нехай Бог благословить нас у цій добрій справі!




