Ігор Юхновський, не лише легенда української політики, а й визначальна постать для вірян, розкриває свої думки та переконання щодо ролі Православної Церкви України. В інтерв’ю, приуроченому п’ятиріччю її створення, він обговорює важливість автокефалії, розвиток церковних структур, та підтримку у відокремленні від Московського патріархату.

Видатний Українець у 98 років ділиться своїми поглядами на роль Церкви та важливі етапи її становлення

Ігор Юхновський, 98 років, ім’я, що вигравало славу та повагу українського народу. Політик, фізик теоретик, вірянин Православної Церкви України. Засновник Української держави, кандидат в президенти, герой нації. У своїх висловлюваннях Юхновський зазначає важливість ролі Церкви в житті держави та її визначального впливу.

Ігор Юхновський висловлює радість стосовно створення та автокефалії Православної Церкви України. Для нього це подія, рівносильна проголошенню незалежності держави. Він впевнений, що держава не може існувати повноцінно без Церкви, а особливо без такої, яка має тисячолітню історію.

Висловлюючи своє довіряння патріарху Філарету, Юхновський підкреслює його вплив на становлення автокефалії та розвиток церковних структур. Митрополит Епіфаній для нього стає наступником, який має розуміння та талант управління Церквою.

Щодо структур Московського патріархату, Ігор Юхновський виражає підтримку зусиллям держави у їхньому припиненні на території України. Він підкреслює, що віра є найбільш спокійною та терпимою, і церква повинна бути покровителем та маяком для вірних.

У святкуванні п’ятиріччя Православної Церкви України, Ігор Юхновський висловлює надію на перемогу та позитивні зміни в її житті. Він переконаний, що війна завершиться, а церква залишиться опорою та провідником для свого народу.

Ігор Юхновський у своїх роздумах бажає Церкві залишатися маяком віри та невичерпним джерелом сили та підтримки для всіх її вірних.

До вашої уваги короткий нарис думок вірянина і видатної людини:”Я дуже радий, що постала Православна Церква України. Автокефальна. Незалежна. Отримання Томосу була великою подією. Воно співставне із проголошенням Незалежності держави. Держава не може нормально існувати без Церкви. І одна з них, хоче це хтось визнавати чи ні, може бути більшою за інші, і по вазі, і по чисельності, і по впливу. Бо вона тут понад тисячу років.
Я вважаю, що патріарх Філарет є потужною фігурою, насамперед тому, що сформував таке коло єпископів, які ні на крок не відступали від мети (автокефалії) і виховав такого наступника, яким є митрополит Епіфаній. Після війни наша держава має зайняти потужне місце, показувати і освіченість і силу.
Роль Церкви тут дуже велика, і митрополит Епіфаній зможе зробити її саме такою. Бо, дивлячись на нього, я, з одного боку бачу розумного та спокійного керівника і думаю: блаженні тихі. А з іншого, всі кажуть про його талант, як церковного адміністратора. І те, що Церква встояла і розвивається це лише підтверджує.
І хоч про таке не варто говорити у свято її створення, але я підтримую зусилля держави щодо структур Московського патріархату, їх не повинно бути в Україні.
Але з висоти чи глибини своїх років я хочу сказати, що я взагалі радий, що православний, хоча за дружбу та взаємодію всіх релігій.
Вона найбільш спокійна, у її історії не було ані хрестових походів, ані інквізиції, ані історій жорстоких примусів.
А в п’ятиріччя Церкви я бажаю їй, яка є Церквою українського народу, перемоги. Бо цього прагнуть всі її вірні, бо вона гаряче за це молиться. Я переконаний, що війна завершиться і грядуть великі зміни. і в Церкві Христовій також. І дай Бог, щоб в цих перемінах наша Церква залишалася і захистом, і провідником і маяком вірних.”

Джерело: Україна Православна