Панахида у Володимирському соборі об’єднала вірян у спільній молитві та надії на воскресіння.

У Києві згадали загиблих воїнів, мирних жителів і всіх спочилих

У вівторок другого тижня після Пасхи, коли Православна Церква відзначає особливий день поминання спочилих — Радоницю, у столиці України пролунала спільна молитва за тих, хто відійшов у вічність. Цьогоріч, 21 квітня 2026 року, богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі стало місцем глибокого духовного єднання вірян.

З благословення Митрополита Епіфанія Божественну літургію очолив єпископ Ірпінський Феодосій. Його Преосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору. У своїй молитві священнослужителі та віряни просили Господа дарувати спокій душам спочилих, а живим — зміцнення у вірі та надії.

Після літургії було звершено панахиду — особливе заупокійне богослужіння, під час якого згадували всіх, хто відійшов із цього світу. Цього дня молитва мала особливу глибину, адже підносилася за українських воїнів, які віддали життя за свободу і незалежність держави, за мирних жителів, загиблих від війни, а також за тих, чиї життя обірвалися внаслідок трагедії Чорнобильської катастрофи.

Окремою молитвою вшанували пам’ять новопреставленого Патріарха Філарета. Біля місця його поховання лунали слова вдячності за його служіння Церкві та Україні, а також прохання до Бога упокоїти його душу серед праведників.

Радониця — це день, коли скорбота поєднується з пасхальною радістю. У молитві за померлих звучить не лише біль втрати, а й віра у воскресіння та життя вічне. Саме ця надія об’єднала вірян у стінах собору, де кожне ім’я, згадане в молитві, стало частиною спільної пам’яті та любові.

Цього дня Київ знову став місцем, де пам’ять перемагає забуття, а молитва — смерть.

ДЖЕРЕЛО