Митрополит Епіфаній, як духовний лідер, провідник і покровитель, сприяє національній боротьбі за Гідність та Свободу в Україні. Його слова і дії стають світлом на тернистому шляху визволення від російського владарювання та відстоюванні свободи і правди.

Десятиліття після Революції Гідності – Народ України на Шляху Визволення та Віри

Вже десятиліття відділяє нас від початку Революції Гідності, коли урвався терпець нашому народові, і він більше не зміг зносити проросійську владу, яка замість повернення України до європейської цивілізації відкрито перетворювала її на колонію росії. Тоді, у 2013-му, мирна акція студентів і молоді, громадських активістів була силою розігнана правоохоронцями, беззбройних людей атакували кулями. За відстоювання власних свобод і прав понад сотня людей тоді, в мирній країні, заплатила власним життям, а понад дві тисячі дістали поранення. Тепер ми розуміємо, що Революція Гідності – то був лише початок…

Початок нашого звільнення від російського ярма, початок нашого шляху до утвердження Гідності і Свободи в Україні. Цей шлях важкий, вкритий тернами, политий сльозами і кровʼю. Але іншого шляху для нас немає, бо не може бути вороття до рабства, в якому росія тримала нас століттями, і в якому сама звикла жити, корячись все новим і новим тиранам.

Господь закликає нас до свободи і допомагає нам на шляху її виборювання. Господь наділив нас гідністю, яку ніхто не здатен відібрати. Хіба що ми самі зречемося її – як зреклися наші вороги, з радістю підкладаючи свої шиї під ярмо. Але як і десятиліття тому, ми і нині не хочемо коритися неправді, не схиляємося перед оманою «русского міра».

Тому ми знаємо, що неодмінно переможемо. Що здолаємо цей тернистий шлях і здобудемо справедливу перемогу попри все – адже з нами Бог, Який на боці правди, волі, свободи, добра і захисту. Саме тому ми вже неодноразово відчували цю Його благодатну невидиму підтримку, коли здавалося б, що все: крах, поразка… Але події розгорталися так, як це не міг ніхто спланувати – вчасно з’являлася та чи інша допомога. І ми встояли, хоча багато хто довкола передбачали інакше.

21 листопада, День Гідності та Свободи, річниця Революції Гідності раніше, за юліанським календарем, припадали на свято Собору архістратига Божого Михаїла та інших небесних сил безплотних – на знак того, що всі хоробрі борці за правду і волю є під опікою найбільшого воїна Небесного, борця проти всякого зла. А тепер також дуже символічно, що 21 листопада за новоюліанським календарем є великим святом Введення в храм Пресвятої Богородиці, на згадку події, яка Промислом Божим послужила спасінню людства. Тож нехай подальша наша боротьба пройде під знаком входження в нову епоху історії України – її вольності та свободи, гідності і духовної сили, утвердження віри й незламності! Слава Богу за все!