Предстоятель ПЦУ підкреслив значення апостольського благовістя та молитви за мир.

Про спадщину, яка формує українську Церкву й народ у час війни

Святий апостол Андрій – духовний прабатько українського християнства та дороговказ у час випробувань. 30 листопада українці вшановують пам’ять святого апостола Андрія Першозваного — того, хто, за переказами, першим приніс Христову благовість на наші землі й став символічним початком української християнської традиції. Цьогоріч це свято набуває особливої глибини, адже наша держава й Церква переживають історичні виклики, які спонукають знову звернутися до джерел віри.

У своїх роздумах з нагоди дня пам’яті апостола Андрія Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній підкреслює: місія Першозваного стала не лише моментом давньої історії, а фундаментом духовної самоідентичності українського народу. Адже саме з його проповіді на дніпровських пагорбах бере початок той духовний шлях, який сьогодні продовжує незалежна помісна Православна Церква України.

За словами Митрополита, дар автокефалії є відповіддю Божого Провидіння на багаторічні молитви нашого народу, і один із критеріїв зрілої помісної Церкви — апостольське благовістя — є невід’ємною частиною нашої традиції. «Ми маємо цю спадщину, — наголошує Предстоятель, — адже саме апостол Андрій, згідно з літописом, приніс слово Христове на наші землі ще двадцять століть тому».

Особливе місце в українській духовній пам’яті займає переказ про благословення апостолом дніпровських пагорбів, на яких згодом постане Київ. Митрополит Епіфаній зазначає: сьогодні, дивлячись на золоті бані столиці, важко не відчути, як добре зерно древньої проповіді проросло та дало плід у житті поколінь.

У час, коли Україна проходить через суворі випробування, слова Предстоятеля набувають особливої ваги. Він нагадує: молитва до апостола Андрія звучить нині як прохання про захист країни, про стійкість і мудрість для всього народу, про духовне зміцнення Помісної Церкви. Це не лише молитва пам’яті — це молитва надії, яка тримається за світло, що не згасає навіть у найскладніші дні.

Наголошуючи на головному посланні апостола — силі любові — Митрополит Епіфаній закликає вірян пам’ятати: любов є одночасно найпростішою і найважчою християнською наукою. Вона здатна зцілювати рани, долати поділи й приводити до миру. Саме тому сьогодні, під час війни, Церква закликає просити в Господа дар щирої та жертовної любові — такої, яка здатна змінювати серця.

«Святий апостоле Андрію, будь заступником українського народу та покровителем нашої Церкви», — лунає молитва, у якій сьогодні є голос мільйонів.

І вона, здається, звучить у такт невидимому подиху історії, що веде Україну дорогою віри, витривалості й світла.

Хочете більше дізнатися про духовне життя автокефальної Української Православної Церкви? Запрошуємо відвідати наш сайт Православної Церкви України!

ДЖЕРЕЛО