Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив Божественну літургію з нагоди престольного празника. У богослужінні взяли участь духовенство та місцеві посадовці. Активні парафіяни були нагороджені архієрейськими грамотами й відзнаками. Під час літургії також відслужили заупокійну літію на могилі попереднього настоятеля протоієрея Петра Левочка.
Історія Благовіщенської церкви в Ковелі починається з часів князів Сангушків, коли була зведена, ймовірно, у 1505 році. У 1829 році до неї була приєднана Хрестовоздвиженська церква, а в 1848 році Воскресенський собор, який потім був знищений пожежею. Після закриття Хрестовоздвиженської церкви, Благовіщенський храм теж був закритий, а потім став музеєм і спортивним комплексом. Однак у 1991 році утворилась релігійна громада, і відновили богослужіння. У 1992–2005 роках настоятелем був священник Петро Левочко.

Історія Благовіщенської церкви в Ковелі та її відродження в 1991 році

У богослужінні, зокрема, взяли участь: старовижівський декан протоієрей Іван Зеленко, декан Петро-Павлівського округу Ковельського благочиння протоієрей Андрій Сех, декан Благовіщенського округу цього ж благочиння і настоятель собору протоієрей Василь Мичко, міський голова Ковеля Ігор Чайка.

Архієрейськими грамотами й відзнаками нагороджено активних парафіян. Духовенство відвідало могилу попереднього настоятеля протоієрея Петра Левочка та відслужило заупокійну літію.

Протягом сотень літ Благовіщенська церква в Ковелі боролася за звання головного храму міста, була закрита і перебудована кілька разів.

Історія цього Божого дому починається за князів Сангушків, коштом яких зведена, ймовірно, в 1505 р. Першою згадкою про храм є грамота 1549-го про передачу його королевою Боною під опіку священникові Михайлу.

В 1829 р. до нього приєднано Хрестовоздвиженську церкву. Поруч, за 100 метрів, був Воскресенський собор. Порівняно з ним церква Благовіщення Пресвятої Богородиці мала набагато бідніший вигляд. Але 1848 р. Воскресенський собор повністю знищила пожежа. Головною православною святинею Ковеля стає Благовіщенський храм.

Згодом Хрестовоздвиженська церква змогла отримати власний прихід, що дозволило відібрати землі у Благовіщенки. Храм почав поступово занепадати. Після того як 1877 р. відновили Воскресенський собор, тут стали припинятися богослужіння, і врешті його вирішили закрити. У 1903 р. храм знов освячено і відкрито. 1928 р. сюди прибув з еміграції єпископ Ігор (Губа), правили українською мовою.

У 1961 р. атеїсти храм закрили і створили краєзнавчий музей, потім спортивний комплекс. Але 1991 р. сформовано релігійну громаду, Божий дім знову став діючим. У 1992–2005 рр. настоятелем був священник Петро Левочко (тоді йшла боротьба за утвердження Київського патріархату). В 2005-му настоятелем став протоієрей Василь Мичко, відбулося святкування 500-ліття Благовіщенського собору.

Наступні події: 2006 р. – повернуто хреста із центрального купола старого храму; 2008 р. – віднайдено фундамент вівтарної частини давньої церкви; 2010 р. – оновлений собор освячено; 2012 р. – віднайдено ікони євангелістів Йоана, Луки, Марка (написані в 1912-му); 2011–2014 рр. – виготовлено і встановлено новий іконостас; 2015 р. – святкування 510-ліття святині; 2017–2019 рр. – частковий ремонт (перекриття собору).