На Хмельниччині зростає кількість релігійних громад, які переходять від УПЦ московського патріархату до Православної Церкви України. Наразі парафії ПЦУ перевищили кількість громад УПЦ МП в області. Рух відображає прагнення людей до духовної та національної ідентичності, але стикається з адміністративними перепонами.

284 релігійні громади вже змінили підпорядкування з початку війни, але переходи стикаються з адміністративними перепонами

На Хмельниччині триває помітний рух серед релігійних громад у напрямку відмови від підпорядкування московському патріархату та переходу до Православної Церкви України (ПЦУ). За останніми даними, кількість парафій ПЦУ в області перевищила кількість громад УПЦ московського патріархату (УПЦ МП): 691 проти 631. Ці дані оприлюднила Інна Михайлова, директорка Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації.

За словами Інни Михайлової, лише у травні 2024 року до ПЦУ приєдналися 9 релігійних громад. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке відбулося у лютому 2022 року, таке рішення ухвалили парафіяни 284 осередків. Ще 26 громад обрали шлях створення незалежних православних громад, які не підпорядковуються жодному єпархіальному управлінню.

«Процес переходу громад триває, але порівняно з 2023 роком темпи дещо сповільнилися», — зазначає Михайлова. Якщо у 2023 році станом на 1 червня було зареєстровано 54 статути релігійних громад у новій редакції у зв’язку з переходом з УПЦ МП до ПЦУ, то у 2024 році за цей період зареєстровано лише 29 статутів.

Одним з найактивніших регіонів у процесі переходу до ПЦУ є Шепетівщина. Протягом березня та квітня нові статути та можливість молитися українською мовою отримали парафіяни церков у селах Берездів, Крупець, Малий Скнит та Іванівка.

«Ці переходи відображають не лише релігійні, а й культурні та національні зміни у суспільстві», — каже Михайлова. — Люди прагнуть не лише духовної, але й національної ідентичності, яку вони знаходять у Православній Церкві України».

Однак, навіть у цьому активному процесі є свої перепони. З початку повномасштабного вторгнення близько 30 релігійних громад оголосили про своє рішення перейти до ПЦУ, проте з відповідними заявами про реєстрацію своїх статутів у новій редакції до обласної державної адміністрації не зверталися.

Цей факт свідчить про наявність певних адміністративних або внутрішніх складнощів у громадах, які можуть стримувати їхню офіційну реєстрацію. Втім, тенденція до переходу залишається стійкою, що відображає загальний настрій населення регіону.

Ситуація на Хмельниччині є лише частиною загальноукраїнського процесу переосмислення релігійної приналежності. Кількість громад, які обирають ПЦУ, зростає по всій країні, особливо у світлі військових дій та політичної ситуації. Це підкреслює бажання українців відмежуватися від російського впливу у всіх сферах життя, включаючи релігію.

На тлі цих змін питання релігійної ідентичності набуває нового значення, стаючи важливим елементом культурної та національної самосвідомості. Як довго триватиме цей процес і які нові виклики виникнуть на шляху до духовної незалежності — покаже час.