Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимовським літописом, родом сірієць, за іншими літописами — болгарин або серб. Митрополита Михаїла 988 року, у часи хрещення Володимирового, патріарх Цареградський Миколай Хрисоверг прислав до великого князя в Корсунь. Звідси митрополит вирушив у Київ разом з князем Володимиром. Михаїл був ревним розповсюджувачем християнства, йому приписують зведення Золотоверхого Михайлівського монастиря, а монахам, що приїхали з ним,— заснування Києво-Межигірського монастиря.

Михаїл усюди, де тільки можна будувати церкви, ставив священиків і дияконів й скидав ідолів. Літописи розповідають, що народ, прихильний до давніх забобонів, з сумом дивився на знищення своїх ідолів, і коли бога їхнього Перуна кинули у Дніпро, то натовп кричав: “Перуне, випливай!” Істукан, якого несла вода, начебто прислухаючися до волань, пристав до берега саме у тому місці, де потім, в XI столітті, було зведено Видубицький монастир.

  До XIII століття митрополити жили постійно у Києві. Спустошення цього міста примусило їх перенести митрополію у Владимир на Клязьму, а потім, на початку XIV століття, в Москву, де і правили вони руською церквою до встановлення патріаршества (1589). Митрополити йменувалися спочатку Київськими і всієї Русі.

  На долю першого митрополита Церкви випало нелегке, та благодатне служіння. У Ростові він заснував першу церкву в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча й суворим ієрархом. Церква зберегла пам’ять про заслуги первосвятителя — в синодиках Новгородського і Київського Софійських соборів він по праву йменується первоначальником.

  Почив у Бозі святитель Михаїл у 992 році. Його поховали в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в Києві. Близько 1103 року за святого ігумена Феоктиста мощі його були перенесені в Антонієву печеру, а 1 жовтня 1730 року — у Велику Печерську церкву (Успенський храм). У зв’язку з цим пам’ять його встановлена на 30 вересня (за старим стилем), а також 15 червня (за новим стилем — 28) — в день преставлення. Колись пам’ять його відзначалася і 2 вересня (за старим стилем), разом з преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими.