Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Львівсько-Сокальської єпархії Православної Церкви України
Христос Народжується!

Дорогі у Христі Народженому брати і сестри!

Над карпатськими горами та над ланами і степом широким українським знову залунала різдвяна коляда. Настало Різдво Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа. Господь – Богонемовля народився у славі і ми Його зустрічаємо, але не так, як завжди, ми переповнені були великої радості. Цьогоріч Різдво та Новий Рік ми святкуємо у напівтемряві та смуткові. Але хіба це перший сумний святвечір українців, хіба це перше Різдво овіяне смутком та горем, втратою найкращих синів і дочок? В українській історії це вже було і навіть не раз і не два.
А що ж Священна Історія, що вона нам каже, про що оповідає? А розказує вона нам про те, що і у беззахисного Христа Богомладенця було багато ворогів, які хотіли згубити Його ще в убогій стаєнці. По-людськи не таким вже й радісним був для Марії та Йосифа той вечір і ті дні, в які зростало та кріпилося Святе Немовля. Утеча Святої Родини до Єгипту була якраз і продиктована тим, що ненависний та злий Ірод шукав Ісуса для того, щоб Його знищити. Якщо ми про це знаємо і кожного року оспівуємо ці події в колядках та зображаємо в різдвяному вертепі, то чому наше серце бентежиться, чому смуток огортає наші пониклі душі? Христос усе це переміг, здолав бісівські витівки і гордих синів віку цього скинув з їх земних престолів. Чого ж нам тоді боятися, чого ж нам тоді сумувати? Усю печаль від себе проганяймо і очікуймо нового світлого дня:
Дайте руки, юні други,
Серце к серцю най припаде,
Най щезають тяжкі туги,
Ум, охота най засяде
Разом, разом, хто сил має
Гоніть з Русі мряки тьмяві,
Зависть най нас не спиняє,
Разом к світлу, други жваві!
До такого поступу закликає нас будитель галицького краю отець Маркіян Шашкевич. А отже не падайте духом у ці непрості дні, стійте в молитві та вірі, тримайте фронт духовний, озброївши себе щитом правди. Душею приклонімось перед яслами, бо вони є суттю нашої земної людськости, в яку втілився Господь.
Пам’ятаймо, що не минув нас Христос, Який прийшов на землю, не минула нас різдвяна ніч. Світ ніколи не був достойним прийняти Христа Спасителя, але Він прийшов до нього, і нині приходить, як завжди. Він, Христос, приходить і тоді, коли людство по-особливому чинить гріхи беззаконня, коли християни чинять гріхи. Відтак Спаситель приходить і готовий стати на бік тих, хто страждає, хто підданий тортурам, хто в полоні, кого вбивають, на кого замахуються смертельною зброєю.
Сьогодні мої слова різдвяного віншування до тих наших воїнів, що крицею стоять на полі битви, захищаючи нас від ворога і супротивника, даруючи нам мирне небо та спокійний сон. Я прошу вас, дорогі брати і сестри, прихилити серця нашої молитви за українського солдата до Новонародженого Христа Бога, до Матері Його – Приснодіви Марії, до всіх святих української землі, щоб захистили їх від ворожої кулі та всякого лиха. Прошу про молитву за тих людей, які страждають від воєнних дій, за тих, хто втратив свої помешкання, покров над головою, нехай вони у ці святкові різдвяні дні знайдуть свою домівку у Вифлеємській печері і будуть зігріті теплом Немовляти Христа. Нехай від них відійде смуток вигнання і нехай пізнають вони благословення від Новонародженого.
У ці радісні дні від землі, із печери сердець наших так само по-ангельськи зазвучать і проспіваними будуть слова гімну миру:

Слава у вишніх Богу, і на землі мир, В людях благовоління!
ХРИСТОС НАРОДЖУЄТЬСЯ – СЛАВІМО ЙОГО!
+Димитрій
митрополит Львівський і Сокальський
Різдво Христове 2022/2023 р.
м. Львів