Страстотерпці Русі: голос любові у добу насильства
У прикладі цих князів — відповідь, як будувати мир навіть у найтемніші часи.
Пам’ять святих Бориса і Гліба — як духовна основа єдності
Віра понад престол: Борис і Гліб — святі, що обрали любов замість влади
24 липня Церква з благоговінням вшановує пам’ять перших святих Русі-України — благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба. У їхніх постатях — не просто сторінка давньої історії, а невичерпне джерело духовної сили, жертовності та християнської любові, яке й сьогодні промовляє до серця кожного українця.
Сини хрестителя Русі, святого князя Володимира Великого, вони не стали боротися за престол, коли після смерті батька над державою зависла тінь братовбивчої боротьби. Не меч і не влада стали їхнім вибором — а смирення, молитва і жертва заради вищого миру.
Борис, князь ростовський, мав усі можливості виступити з військом, але обрав мовчазне віддання себе на волю Божу. Гліб, якому було наказано їхати до Києва, знаючи, що йде на смерть, не пручався — лише молився. Обоє прийняли мученицьку смерть від руки брата Святополка — але здобули вічне життя і небесну славу.
Їх називають страстотерпцями — бо не лише зазнали страждань, а зробили це заради збереження миру серед свого народу. У час, коли боротьба за владу могла розірвати щойно хрещену Русь, ці двоє стали живими євангельськими свідками: «Немає більшої любові за ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ів. 15:13).
Сьогодні в Україні — їхня пам’ять особливо важлива. У світі, де домінує логіка сили, ці святі показують, що справжня влада — у смиренні, у вірності Богові, у здатності відмовитися від себе заради ближнього.
У нашій єпархії престольні свята цього дня відзначають громади сіл Романів і Шклинь. Їхні храми, освячені на честь страстотерпців, є осередками духовного єднання, молитви за мир, зцілення ран минулого.
Хай приклад благовірних князів стане для нас компасом у духовному житті. Пам’ятаймо: шлях до неба завжди лежить через серце, наповнене любов’ю, вірою і готовністю служити, а не панувати.
Молитва до страстотерпців Бориса і Гліба
О, двоїце священна, братіє прекрасна, мужні страстотерпці Борисе і Глібе, ви від юності Христу вірою, чистотою і правдою послужили і кров’ю своєю, наче багряницею, прикрасились; і нині з Христом царюючи, не забудьте і нас, на землі сущих, але, як теплі заступники, вашим сильним заступництвом перед Христом Богом збережіть юних у святій вірі і чистоті неушкодженими від усякого навіювання невір’я і нечистоти, огородіть усіх нас від усякої скорботи, озлоблень і несподіваної смерті, втихомирте всяку ворожнечу і лють, що викликаються діями близьких і чужих. Молимо вас, христолюбиві страстотерпці, виблагайте у великодаровитого Владики всім нам відпущення гріхів наших, однодумність і здоров’я, визволення від нашестя іноплемінників, міжусобної боротьби, язви і голоду. Обдаровуйте своїм заступництвом усіх, хто шанує святу пам’ять вашу навіки-віків. Амінь.