Запам’ятовуймо і вшановуймо: День пам’яті жертв голодоморів у Луцьку!
У деканатах Волині відбулися вражаючі заходи з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл очолив заупокійну літію, висловивши турботу щодо сучасної загрози Україні. Богослужіння та поминальні заходи об’єднали віруючих та представників влади в пам’яті про трагедії минулого та сучасні випробування.
Молитва за минулим і сучасні виклики: об’єднання Волині навколо пам’яті голодоморі
З нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів у деканатах відбулися поминальні заходи й богослужіння.
В обласному центрі заупокійну літію очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Богослужіння, як і щороку, відправили на Замковій площі біля пам’ятника жертвам політичних репресій. Перед цим згадали волинян, які рятували біженців зі Сходу в голод 1947 року: на території Хрестовоздвиженського храму поклали квіти до меморіального знака милосердю наших краян.

У слові високопреосвященний зазначив, що голодомор, здавалося б, нас не торкнеться. Але історія повторюється і знову в Україні. Бомбардування зерносховищ – це і є голодомор, коли гинуть люди, які недоотримують українського хліба. Цей голодомор чинить росія. І, можливо, про нього не всі знають, але завтра завтра напишуть історики. Його вже відчули наші захисники на передовій: відбувається наруга нашого народу. «Тож маємо задуматись, що хліб треба шанувати і допомагати потребуючим та всім нужденним». І пам’ятаймо, що московія несе зло, – наголосив владика.
У поминальних заходах взяли участь: канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, міський декан протоієрей Михайло Онищук, декан собору Святої Трійці протоієрей Микола Нецькар, інше духовенство, представники влади й громадськості. Люди принесли із собою пам’ятні колоски як символом страшного часу.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цього року вшанування пам’яті жертв сталінського режиму відбувається під час повномасштабної війни Росії проти України. Адже агресор у цій війні переслідує ту саму мету, що й під час голодоморів, – знищити українську ідентичність і націю.


