У цьому недільному євангельському читанні ми зустрічаємо історію зцілення розслабленого в Капернаумі, яка нагадує нам про велику милість Божу та значення віри. Ісус Христос не лише зцілив тіло розслабленого, але й прощенням гріхів відновив його душу. Ця історія надихає нас вірити в Бога, шукати прощення та звертатися до Нього зі своїми потребами.

Відновлення здоров’я через пробачення гріхів та віру в Бога

У переліку євангельських читань свята Церква цього недільного дня запропонувала нам розповідь про зцілення Спасителем розслабленого в Капернаумі. Це євангельське читання подається віруючим двічі на рік. Вже одна ця обставина показує, наскільки повчальною є ця історія і як важливо для християнину звернути на неї свою увагу.

Владика Христос виявляє над немічною людиною подвійну милість – дар прощення гріхів та дар зцілення.

Все Євангеліє наповнене розповіддю про чудесні справи милосердя Божого по відношенню до людей. Там же сповіщається, що головною причиною майже всіх хвороб, бід і нещасть бувають наші гріхи. Це найбільше зло, нещастя роду людського, це корінь усіх зла – смерті, тимчасової та вічної. Тому-то Господь, лікуючи розслабленого, лікує передусім хвору на гріхи душу, а потім уже тіло. “Чадо, – каже Він розслабленому, – прощаються тобі гріхи твої” (Мт.9,2). А це означає, що в наших хворобах ми повинні смиренно і глибоко усвідомлювати гріхи свої і щиро каятися в них, просячи у Бога прощення. Тілесні пристрасті поневолюють, осквернюють, віддаляють душу від Бога і зрештою часто призводять нас не лише до хвороби, а й до загибелі.

Гріх піддає нас смертельним хворобам і численним бідам не тільки тому, що він є моральним злом, але й тому, що він віддаляє нас від Бога, джерела життя і добра. Гріх спричиняє праведний Божий гнів і відплату. Відплатою ж за гріх, згідно із законом правосуддя Божого, зазвичай буває смерть (Рим.6, 23). Тому апостол каже: горе і лихо всякій людській душі, що робить зло (Рим.2,9).

Коли Син Божий знищив головну причину хвороби розслабленого – пробачив йому гріхи, то природньо мала припинитися і хвороба цієї людини – він одужав. Чому ж Господь зцілив розслабленого і за що? За віру носіїв і його самого: “Бачачи віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої; Устань, візьми постіль твою, і йди до дому свого» (Мт.9,1-7; Мк.2,1-12).
Ось що означає віра. За одну лише віру – визволення від скількох бід. Майте ж віру Божу, закликає нас слово Боже, а якщо хто не має, то нехай просить її у Бога, і дасться йому (Як.1,5).

З вірою – блаженне життя. Маючи віру, людина позбавляється гріхів і удостоюється Божественного миру. Віра є неоціненним, нетлінним скарбом небес. Хто вірує, той живе у світлі, той намагається жити свято, всіляко бережеться від гріха, якщо ж грішить через неміч, то скоро приносить Богові покаяння.

За покаяння і віру у Господа нам дарується прощення гріхів, а разом з цим –полегшення совісті, бадьорість, піднесення духу для більшого морального сходження. Тоді з’являється свідомість особливої моральної сили і впевненості: “Все можу в Ісусі Христі..”, – говорить Апостол (Флп.4,13).

Вірою в Бога і щирим до Нього зверненням треба лікувати свою гріхами розслаблену душу і тіло. Тільки бачачи нашу віру, Милосердний Господь скаже: “Дерзай, чадо! прощаються тобі гріхи твої, устань… та йди» (Мт.9,2,7).

З ПРОПОВІДІ БЛАЖЕННІЙШОГО МИТРОПОЛИТА ВОЛОДИМИРА САБОДАНА