Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Привітання Наталії Шевчук Посла США із Днем Незалежності

Надзвичайному і Повноважному Послу Сполучених Штатів Америки Джеффрі Пайєтту Ваша Високоповажносте! Дозвольте насамперед засвідчити свою повагу та привітати Вас та у Вашій особі усіх громадян Сполучених Штатів Америки з національним святом – Днем Незалежності США. У цей день бажаю всьому американському народові миру, процвітання та нових досягнень, а Вам, вельмишановний пане Пайєтт, та Вашій родині – довголіття, щастя, вдалої кар’єри та всіх можливих благ. Сподіваємось, що добре зерно, котре Ви сієте на ниві співпраці наших держав, рясно зійде та принесе плоди. Сподіваюсь, у ці нелегкі часи Україна та США продовжать свій діалог, а зв’язки між нашими країнами поглибляться на благо наших народів. З повагою, Перший помічник Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Митрополита Київського і всієї України, Блаженнішого Мефодія Голова Фонду Пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук

Читати далі

Візит делегації Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія до США

Делегація Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія прибула із візитом до Нью-Йорку з нагоди Дня Незалежності Сполучених Штаті Америки. Учасники делегації приймуть участь у Божественних літургіях та відслужать поминальну панахиду за жертвами теракту 11.09.2001. У програмі візиту – зустрічі із українською діаспорою, на яких обговорюватимуться роль Блаженнішого Митрополита Мефодія у житті Української Церкви та України в цілому за 15 років його предстоятельства, а також питання Єдиної Помісної Церкви в Україні та військового конфлікту на території нашої держави.

Читати далі

Львівська Єпархія УАПЦ не перестає дивувати

Коментує Наталія Шевчук, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, Перший помічник Предстоятеля УАПЦ Нічого особистого, але… Звернула увагу на те, що на сайті Львівської єпархії УАПЦ розміщена нова редакція Звернення Помісного Собору УАПЦ до Президента України. Освячений Помісний Собор проголосував за Звернення, де були такі слова: “Останнім часом на нашу Церкву чиниться безпрецедентний тиск з боку представників органів державної влади, включно з високопосадовцями Кабінету міністрів та Адміністрації Президента України, які шляхом шантажу й відвертих погроз намагаються спонукати єпископат і священство на місцях до відходу від УАПЦ та приєднання до УПЦ Київського Патріархату, а останній провокує архієреїв та священство й мирян відступатися від рідної Церкви”. А у новій редакції Звернення читаємо таке: “Останнім часом деякими представниками органів державної влади на нашу Церкву чиниться тиск з метою спонукати єпископат і священство на місцях до відходу від УАПЦ та приєднання до УПЦ Київського Патріархату, а останній провокує архієреїв та священство й мирян відступатися […]

Читати далі

Православна церква

Коментар Наталії Шевчук щодо зустрічі комісій з діалогу УАПЦ і УПЦ КП

Зустріч комісій з діалогу УАПЦ і УПЦ КП, що відбулася 8 червня, коментує Наталія Михайлівна Шевчук, Перший помічник Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Мефодія, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія English version is here Результати зустрічі комісій з діалогу Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви Київського Патріархату приємно здивували. Перш за все — новими умовами, які були запропоновані з боку Київського Патріархату. Останній Собор УАПЦ продемонстрував, так би мовити, анархічну вдачу нашої Церкви. Це щось дуже живе та традиційно-українське за своєю ментальністю. Але одночасно — некероване, хаотичне… Здавалось би, що об’єднання за таких умов просто неможливе. З одного боку, «православна козацька вольниця», а з другого – непоступливість, вперте бажання приєднати, а не поєднатися. Але переглянувши умови пропонованої “унії” між УАПЦ та УПЦ КП, я була приємно здивована. Адже очевидно, що це умови, про які довгий час говорив владика Мефодій. Я не знавець канонічних тонкощів. Та й взагалі церковна політика — […]

Читати далі

Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

V Всеукраїнський Помісний собор Української Автокефальної

V Всеукраїнський Помісний собор Української Автокефальної Православної Церкви коментує Наталія Михайлівна Шевчук, голова Фонду пам’яті Митрополита Мефодія. English version is here Не буду приховувати: Собор мене не лише розчарував. Він мене засмутив. Парадокс, але я не побачила на Соборі справжньої соборності. Це не був всеукраїнській за своїм характером та ідеологією Собор. Скоріше, його можна було би назвати розширеним зібранням Львівської єпархії. Митрополит Макарій давно зарекомендував себе сильним регіональним лідером. Але Предстоятель Церкви не може бути «регіональним лідером». Він має бути вищим від інтересів своєї єпархії, свого регіону. Дуже характерна деталь: Митрополит Макарій не запропонував Соборові спільно помолитися за спокій спочилих Предстоятелів УАПЦ – Святіших Патріархів Мстислава та Димитрія, Блаженнішого Митрополита Мефодія. Я розумію, що Митрополит Макарій до певної міри був опонентом Блаженнішого Митрополита Мефодія. Але Собор — це якраз і є церковний механізм, який покликаний долати суперечності. І коли на Соборі, який проводиться за три місяці після смерті владики Мефодія, […]

Читати далі

Передмова до книги Блаженнішого Мефодія “Один народ, одна мова, одна

Блаженніший був людиною книги. «Що вам привезти, владико?» — питали його численні друзі з усього світу. І зазвичай отримували у відповідь назви книжок та ліків… Любов до книги у Митрополита Мефодія з’явилася під час навчання в московських духовних школах — Московській Духовній Семінарії та Академії. Власної вищої богословської школи на той час Україна не мала. Духовна Семінарія та Академія у Ленінграді у той час вважалася «латинофільською». А ректором Московської Академії та Семінарії був Митрополит Володимир, який, з одного боку, був людиною щирою та відкритою, а з другого — намагався передати своїм вихованцям любов до величної східної традиції православ’я. Владика Мефодій мав проблеми із зором. Боляче було дивитися, як він читав: фактично одним оком, наближаючи книгу мало не впритул до обличчя. Читати владиці було вельми важко. Але він робив це щодня, бо книга була для нього набагато більшим за джерело інформації чи розраду. Це був вірний друг упродовж усього життя… Нелегко […]

Читати далі