Наркотики

Наркотики у сучасних умовах в Україні

Сьогодні 23 червня 2016 року, о 10:00 у Національній академії державного управління при Президентові України відбудеться науково-практична конференція «Засади державної політики щодо наркотиків у сучасних умовах в Україні». У роботі конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національної академії медичних наук України, вищих медичних навчальних закладів і закладів після дипломної освіти , міжнародних і громадських організацій у сфері охорони здоров’я, а також медична спільнота, викладачі, аспіранти та докторанти Національної академії. На розгляд учасників конференції винесені проблемні питання державної політики у сфері контролю за наркотиками в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення доступності життєво-необхідних контрольованих лікарських засобів для усіх пацієнтів , які їх потребують. З доповіддю виступлять голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Михайлівна Шевчук та протоієрей Роман Будзинський. Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул.. Пугачова, 12/2.

Читати далі

За убієнних

За убієнних всіх і, за кого нема кому вже помолитися

22 червня 1941 року – день, який назавжди закарбувався в пам’яті українського народу Вікопомний недільний ранок, мирний день обернувся довгими роками страждань для українців. В цей день ми вшановуємо пам’ять загиблих та від щирого серця дякуємо всім, хто повернувся живим. В цей день ми згадуємо про тих, хто так і не повернувся з війни до своєї домівки, люблячої дружини та дітей. Про тих, хто кров’ю відстояв перемогу. Згадуємо про тих, хто прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані. Для України війна 1939 – 1945 рр. – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і вбивати інших українців, виганяти з рідних міст. Війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. За даними українських істориків, прямі людські втрати […]

Читати далі

Вітаємо з П’ятидесятницею!

Трійця. Величне свято з яскраво-зеленими відтінками та запахом різноманітної зелені. Це колір свіжих трав, які ще не встигли увібрати в себе всю важкість міського пилу. Всередині храмів все оповите смарагдовим сяйвом – сотні березових гілочок прихожани несуть до храму, вся підлога встелена свіжоскошеною травою. Вологий та розмаїтий запах червня, нагрітий промінням сонця, змішується з тонкими нотками ладану. Завжди рівно через 50 днів після Воскресіння Господнього християни святкують Святу Трійцю або П’ятидесятницю. Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Сходження Святого Духа вказує на триєдність Бога. Після Воскресіння Господнього, Його учні невпинно жили відчуттям дива. Протягом сорока днів Він з’являвся їм. На очах учнів, Господь піднявся над землею, як би засвідчуючи їх, що в останній день світу Він прийде на землю так само, як відійшов до Бога-Отця. Прощаючись з ними, Він обіцяв послати їм Святого Духа.Учні […]

Читати далі

Взаємовідносини із Вселенською Патріархією в новітній історії УАПЦ

З часу свого відродження на початку 90-х років ХХ століття Українська автокефальна православна церква, її предстоятелі, єпископат, духовенство і віряни усвідомлювали, що позадиптихіальний статус нашої церкви не дає нам можливості повноцінного церковного спілкування з Вселенським Патріархатом, а через нього і з усією повнотою світового православ’я. В умовах сучасної України одним з найболючіших для церкви і суспільства питань є розділення української церкви, її невизначений канонічний статус та набуття православною церквою України визнання. У цьому складному процесі Вселенська Патріархія відіграє визначну або навіть ключову роль, тому православні церкви України, у тому числі УАПЦ, покладають великі надії саме на Його Всесвятість Патріарха Константинопольського Варфоломія, будучи твердо переконаними у тому, що без його батьківської участі і піклування загоєння українських церковних ран є неможливим. На відміну від інших православних юрисдикцій України УАПЦ від початку свого існування в умовах незалежної Української держави завжди демонструвала і демонструє максимальну відкритість до Вселенського Патріархату. З часу обрання першого Патріарха […]

Читати далі

Заради єднання церквам варто іти на поступки

Протоієрей УПЦ Андрій Дудченко наМіжнародній науково-практичній конференціїговорив про погляди покійного архієпископа УПЦ в США Всеволода Майданського на шляхи до церковної єдності. Він нагадав, як у 1997 року владика Всеволод сприяв об’єднанню УПЦ в Америці (яку він тоді очолював і яка вже була в юрисдикції Константинополя) та УПЦ в США в одну юрисдикцію. Заради об’єднання він відмовився від предстоятельства та очолив Західну єпархію об’єднаної УПЦ в США в єдності з Константинополем. Це гарний приклад для наслідування церковним ієрархам, які дійсно бажають церковної єдності, наголосив доповідач.   Отець Андрій також розповів, як, заради того щоб сприяти зближенню церков, владика Всеволод прийняв рішення не приймати до своєї єпархії парафії чи священиків інших американських юрисдикцій, мріючи не про переходи окремих осіб чи груп, але про зближення саме церков як свого роду корпорацій.   Заради єднання церквам варто іти на поступки, застосовувати найбільшу «ікономію», зазначив доповідач. Це може бути прийняття двох паралельних юрисдикцій, як це […]

Читати далі

Київ-Москва-Константинополь

Заступник голови Київського Богоявленського ставропігійного братства протоієрей УПЦ Петро Зуєв на Міжнародній науково-практичній конференції у своїй доповіді про українське церковне питання і стосунки в «трикутнику Київ-Москва-Константинополь» охарактеризував нинішній стан українського православ’я як «міжчасся» та «міжрим’я». Одним з головних чинників кризи, на думку о.Петра, є те, що Україна — це «ключ» до панівного становища РПЦ в православному світі. Головна перевага Константинополя у можливому розв’язанні українського церковного питання — це історично засвідчені канонічні права надання автокефалії.   Проблема загострюється різницею світоглядних установок Москви і Константинополя. Як зазначив доповідач, Російська держава завжди тяжіла до моноюрисдикційності. Приклад — скасування автокефалії Грузинської Церкви після приєднання Грузії до Російської імперії. Натомість у Візантії здавна склалась система Пентархії (п’яти давніх Патріархатів), а також здавна було підтверджено автокефалію Кіпрської Церкви, тому тут можна говорити про «поліюрисдикційну» модель. Зволікання Константинополя з вирішенням українського питання, на думку о.Петра, може призвести до того, що Київський Патріархат припинить шукати визнання з боку […]

Читати далі