Зі святом Преображення Христа Спасителя!

Сьогодні, 19 серпня, святкують свято Преображення Господнього, або, як кажуть у народі, Яблучний Спас. Гора Фавор – це символ чистоти і світла. Саме тут сталося те диво, яке ми називаємо Преображенням Господнім. У земному житті Господа Ісуса Христа було не багато радісних днів. Він прийшов в цей світ, щоб розділити з нами скорботи і будні людського життя, тому Він багато часу проводив з грішниками, нещасними і знедоленими. Його божество було явлено людям всього лише кілька разів. І один з них – Преображення Господнє. Він звів трьох апостолів – Петра, Якова та Івана на гору Фавор, щоб помолитися. Раптом побачили вони, що Всевишній преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, як сонце, одяг зробився білий, як сніг. В цей час, з небес зійшла благодатна хмара і сказав Господь: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте» (Матф. 3: 17). Побачивши Христа у славі, Його учні впали ниць в побожному страху. […]

Читати далі

Апостоли Петро і Павел

Верховних апостолів Петра і Павла

12 липня віряни відзначають День славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрів піст, який встановлений на згадку про святих апостолів, їх служіння та страждання. Апостол Петро – брат апостола Андрія Первозванного, був звичайним чоловіком і займався рибальством. Він постійно знаходився поряд з Христом, тому про його життя найчастіше можна прочитати на сторінках Євангелія. Згадують його як найвидатнішого учня, найревнішого послідовника. Христос триразово повторив до Петра: «Паси овець Моїх», тим самим наділивши його пасторською владою. Апостол Петро став одним з найсміливіших проповідників Євангелія. Петро, навіть при гоніннях, не зрікався віри в Христа і своєї проповідницької долі. Його двічі ув’язнювали в темниці та піддавали страшним тортурам. Він побував в різних країнах Сходу і Заходу. Петро помер мученицькою смертю в Римі. Засуджений до хреста, він, згідно церковного передання, попросив розіпнути його вниз головою, вважаючи себе негідним померти, як Господь. Апостол Павло, на відміну від Петра, був людиною знатною і освіченою. Спочатку він був […]

Читати далі

Вітаємо зі святом Трійці!

«Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.» (2 Кор. 13:13) Сьогодні великий день… Трійця, або П’ятидесятниця. Все навколо заквітчане, люди з самого ранку вже біля порогу храму, діти тримають великі зелені букети, чекають на початок урочистого богослужіння.  Особливістю  служби у це свято є читання після Літургії, так званих, Колінопреклонних молитов. Саме з цього дня, згідно церковного уставу, можна при молитві ставати на коліна. Історія цього свята сягає часів святих апостолів. На п’ятдесятий день після Воскресіння Христового всі апостоли, разом з Божою Матір’ю та з іншими учнями Христовими знаходились в одній світлиці у Єрусалимі, на горі Сіон.  Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив весь дім, де знаходились учні Христові. І з’явилися вогненні язики і зупинилися на кожному зі святих апостолів. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. Так Дух […]

Читати далі

Храмове свято Церкви Миколи Набережного

Всечесні отці, дорогі парафіяни храму! Прийміть сердечні вітання із вашим Храмовим Святом – днем пам’яті Святого Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Парафія Святого Миколи Набережного – одна з найдавніших парафій Української Автокефальної Православної Церкви. Навіть в радянські часи Церква Миколи Набережного була єдиним київським храмом, де богослужіння ніколи припинялися. Нехай це величне свято наповнить ваші серця світлими почуттями віри, надії, і любові. Хай душевна чистота, мир та спокій, добро і достаток будуть у ваших оселях, і слово Боже надасть усім вам наснаги на добрі і благі діла. Нехай святий Миколає дарує своє заступництво Вам та Вашим близьким. Нехай цей урочистий День принесе світло до ваших родин, затишок та Господню благодать. Прес-служба сайту

Читати далі

Святий великомученик Димитрій Солунський

8 листопада молитовно вшановують пам’ять одного із ранньохристиянських великомучеників – святого Димитрія Солунського. Святий великомученик Димитрій народився у сім’ї римського проконсула міста Солунь у III ст. Батьки Димитрія були християнами, але приховували свою віру, адже на той час більшість мешканців міста були ревними язичниками. З самого народження Димитрія вони старалися виховати його в християнському благочесті, показували йому ікони Христа й Богородиці і щовечора читали Євангеліє. Коли Димитрій підріс, то зрозумів, що поганські боги – то омана, а насправді існує лише Всемогутній Бог. Коли юнак мав досягнути повноліття раптово помер його батько і, за наказом імператора, Димитрій мав зайняти місце проконсула та розпочати гоніння на християн у рідному місті. Проте він твердо вирішив не виконувати наказ імператора, а відверто оголосити, що вірить у єдиного Істинного Бога. На посаді проконсула Димитрій почав викорінювати поганські звичаї та навертати людей до християнської віри. Згодом про це дізнався імператор Максиміліан. Він вирішив особисто приїхати в […]

Читати далі

Перший Митрополит Української Автокефальної Православної Церкви

95 років тому, 21 жовтня 1921 року Всеукраїнським православним собором першим митрополитом УАПЦ, Київським і всієї України проголошений Василь Липківський, уродженець Попудні Монастирищенського району Черкащини. Митрополит Василь Липківський – постать, масштаб та значення якої для історії Української Церкви досі належним чином не усвідомлена. Симпатики російської церковності вважали його «руйнівником церковної єдності». Католицькі науковці, що вбачали в Автокефальній Церкві конфесійного конкурента уніатської, — оголошували Василія Липківського мало не «реформатором та «церковним революціонером». В українському православному богослов’ї сьогодні постать та спадщина Митрополита Василія, на жаль, розглядається у суто ідеологічному аспекті. Для противників автокефалії постать Митрополита Василія – це, перш за все, доказ того, що рух за помісний статус Української Церкви, мовляв, має виразний «протестантський» («пресвітеріанський») характер. Що ж стосується прихильників помісності, і, зокрема богословів Київського Патріархату, то для них Василій Липківський — це символ, тобто постать, яку можна ефективно використовувати у конфесійному протистоянні, але не варто систематично вивчати. Головний посил Василя Липківського […]

Читати далі