П’ять думок Митрополита Київського і Всієї України Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (2000-2015) +МЕФОДІЯ (Кудрякова)

Документи, Предстоятель

КИЇВСЬКА ІДЕЯ Як засвідчило життя, історичні та культурні символи доби Козаччини, які широко пропагувалися в нашій країні протягом останніх років, не змогли об’єднати розділену Церкву та націю. Українська ідентичність XVII століття формувалася у складній ситуації протистояння впливам, що надходили з Польщі та Росії, в умовах взаємовиключного вибору між західним та східним векторами розвитку нації. Саме тому трагічний досвід України XVII століття виявився для сучасного українського суспільства надто складним та суперечливим. Втім, в українській церковній та культурній традиції присутня ідея, потенціал якої міг би дійсно сьогодні об’єднати розділену країну та Церкву. Це київська ідея або ідея та цінності вічного Києва, з якими впродовж століть пов’язане історичне самоусвідомлення та самоідентифікація українського народу, який є прямим історичним нащадком Київської Руси. КИЄВОЦЕНТРИЗМ Київ – це єдине місце на землі, що здатне об’єднати Схід та Захід України. Без Києва України немає. Без Києва, його тисячолітньої історії та святинь – ми лише сукупність регіонів, країна та […]

Читати далі

Патріарше послання на Різдво Христове

Предстоятель

†Варфоломій, Милістю Божою Архієпископ Константинопольський, Нового Риму і Вселенський Патріарх, Всій повноті Церкви, Благодать, милість і мир Від Христа Спасителя народженого у Віфлеємі. Милістю Божою, ми знову сподобились досягти великого свята народження во плоті Божественного Слова, Яке прийшло у світ дарувати нам “добробуття”1, відпущення гріхів, визволення з неволі діянь закону і від смерті, щоб дати нам справжнє життя та велику радість, яку “ніхто не може відібрати від нас”2. Ми приймаємо “все-досконалого Бога”3, Який “приніс любов на землю”4, Який стає “ближче до нас аніж ми самі”5. Через приниження, Бог Слово спускається до створених істот “через невимовну і незрозумілу поблажливість”6. “Невмістимий” вміщається в утробі Діви. Великий робиться маленьким. Цей великий розділ нашої віри, як досконалий Бог “став людиною для людства”7, залишається “невимовною” таємницею. “Велика таємниця божественного втілення залишається таємницею”8. Ця дивна і парадоксальна подія, “прихована від віків і поколінь”9, є основою для обоження людського буття по благодаті. “І нема ні в кім […]

Читати далі

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО МАКАРІЯ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Предстоятель

АРХИПАСТИРЯМ, ВСЕЧЕСНОМУ СВЯЩЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ «Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських» (Пс. 106:8)   ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Свята Православна Церква завжди нагадує нам про те, що Господь створив людину для того, щоб вона пізнавала Бога, любила і прославляла Його, а через це вічно блаженствувала. Ця Господня воля про призначення людини для вічного щастя має в церковному вченні віри особливу назву «передвизначення Господнє». Воно залишилось незмінним і тоді, коли люди відхилились від шляху святості та блаженства. Господь дав людині заповіді, однак не примушує її виконувати їх. Він закликає людей іти слідом за Ним. Милостивий Творець зглянувся на рани нашого єства, простягнувши лікувальну правицю для викорінення наших гріхів та лікування наших гнійних ран. Допускаючи у світ покарання водами, вогнем, війнами, зруйнуванням міст, стратою народів, Господь намагався достукатися до сердець людських, щоб змінити людство, знищивши корінь гріха. Саме тому старозавітні люди були покарані […]

Читати далі

Слово Блаженнійшого Митополита Мефодія на свято Покрови Пресвятої Богородиці

Відео, Предстоятель

Опрацьовуючи  творчу доробку архіву  Митрополита Мефодія,  хочемо ще раз підкреслити цінність праць Блаженнішого, як духовного, політичного і громадського діяча,  блискучого проповідника. Який володів даром сказати незрозумілі сучасній людині теплі, правдиві слова, проникаючі в саму глибину зраненого серця вірянина. Хочеться показати  принципову позицію Предстоятеля УАПЦ (2000-2015рр.) щодо Української держави, церкви та історії. Як  видно з проповіді – Владика  до всіх питань підходив як істинний українець, з погляду життєвих інтересів українських народних прошарків… Проповідь Блаженнішого Митрополита Мефодія на Свято Покрови Пресвятої Богородиці Коли Господь наш Ісус Христос страдав на Голгофськім хресті за всіх людей, і в тім числі за нас з вами, то плечима Він був обернутий до міста Єрусалима, а погляд Його простирався туди в далечінь, де була земля наша. Господь пророче бачив, що на цій землі буде жити той нарід, який полюбить його, який пройде своїм історичним шляхом, подібним до Голгофського шляху Господа Ісуса, який буде страдати так як страдав […]

Читати далі

князь Київський Володимир

Становлення християнської держави

Предстоятель

В надзвичайно святковий та важливий день хрещення Київської Русі згадуємо проповідь Василя Липківського, першого митрополита Української Автокефальної Православної Церкви, до українського народу. Кожне його слово ніби випромінює щиру любов та відданість церкві та рідному народу, а ідеї не втрачають своєї актуальності і до сьогодні. Зведення Христової віри серед нашого народу і значення її для нашого народу «Сьогоднішній день є велике свято для нашої Української церкви, бо сьогодні, разом з пам’яттю великого князя Київського Володимира, ми святкуємо і хрещення Русі, а Русю називались тоді українці. Світло Христової віри в Україні засвічено було ще святим апостолом Андрієм, який, як каже переказ, з благовістям Христової віри дійшов аж до гір, на яких заснувалось місто Київ, благословив ці гори і сказав, що на них засяє благодать Божа. Але тяжкі умови життя наших прадідів на горах Київських, і взагалі в Україні, довго не давали загорітися цьому промінню повним світлом. І тоді, як і до останніх […]

Читати далі

Взаємовідносини із Вселенською Патріархією в новітній історії УАПЦ

Предстоятель

З часу свого відродження на початку 90-х років ХХ століття Українська автокефальна православна церква, її предстоятелі, єпископат, духовенство і віряни усвідомлювали, що позадиптихіальний статус нашої церкви не дає нам можливості повноцінного церковного спілкування з Вселенським Патріархатом, а через нього і з усією повнотою світового православ’я. В умовах сучасної України одним з найболючіших для церкви і суспільства питань є розділення української церкви, її невизначений канонічний статус та набуття православною церквою України визнання. У цьому складному процесі Вселенська Патріархія відіграє визначну або навіть ключову роль, тому православні церкви України, у тому числі УАПЦ, покладають великі надії саме на Його Всесвятість Патріарха Константинопольського Варфоломія, будучи твердо переконаними у тому, що без його батьківської участі і піклування загоєння українських церковних ран є неможливим. На відміну від інших православних юрисдикцій України УАПЦ від початку свого існування в умовах незалежної Української держави завжди демонструвала і демонструє максимальну відкритість до Вселенського Патріархату. З часу обрання першого Патріарха […]

Читати далі