Взаємовідносини із Вселенською Патріархією в новітній історії УАПЦ

З часу свого відродження на початку 90-х років ХХ століття Українська автокефальна православна церква, її предстоятелі, єпископат, духовенство і віряни усвідомлювали, що позадиптихіальний статус нашої церкви не дає нам можливості повноцінного церковного спілкування з Вселенським Патріархатом, а через нього і з усією повнотою світового православ’я. В умовах сучасної України одним з найболючіших для церкви і суспільства питань є розділення української церкви, її невизначений канонічний статус та набуття православною церквою України визнання. У цьому складному процесі Вселенська Патріархія відіграє визначну або навіть ключову роль, тому православні церкви України, у тому числі УАПЦ, покладають великі надії саме на Його Всесвятість Патріарха Константинопольського Варфоломія, будучи твердо переконаними у тому, що без його батьківської участі і піклування загоєння українських церковних ран є неможливим. На відміну від інших православних юрисдикцій України УАПЦ від початку свого існування в умовах незалежної Української держави завжди демонструвала і демонструє максимальну відкритість до Вселенського Патріархату. З часу обрання першого Патріарха […]

Читати далі

Експозиція виставки пам`яті Митрополита Мефодія

Скачати брошюру із інформацією по виставці в форматі pdf можна тут. Біографія Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Мефодій (при народженні — Валерій Андрійович Кудряков) — визначний діяч українського національно-церковного руху ХХ століття, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви впродовж 2000‐2015 рр., третій глава УАПЦ після Святіших Патріархів Мстислава (Скрипника) та Димитрія (Яреми). Читати далі

Читати далі

Промова Голови Фонду Наталії Шевчук на урочистому відкритті виставки

Голова Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук Відкриття виставки пам`яті Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Митрополита Київського і всієї України, Блаженнішого Мефодія в річницю його смерті Тернопільський обласний краєзнавчий музей 24 лютого 2016 року Божого Дорогі друзі! Для чого живе людина? Що спонукає її, — істоту, що від моменту свого народження приречена до смерті — щохвилини боротися за сенс свого існування? Смерть — найстрашніший ворог людини. Але смерть, конечність земного буття — це також найпотужніший стимул у боротьбі проти сліпого фізичного існування; існування що позбавлене смислу. Ми цінуємо час, бо знаємо, що він конечний. І ми намагаємося щось зробити у цьому житті, бо знаємо: боротьба за осягнення та втілення смислу — це єдине, що ми можемо протиставити смерті. За життя Митрополита Мефодія, ми, — найближче коло його співробітники та друзів, — мали честь працювати разом з ним, допомагаючи Блаженнішому в міру своїх сил та здібностей. Але тільки після смерті […]

Читати далі

УАПЦ: півроку без Митрополита Мефодія

Коментує Наталія Шевчук, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія За життя владики я навіть не уявляла, як важко йому було і якою значною була його постать для життя нашої Церкви. Звісно, я розуміла, що в УАПЦ існують «певні проблеми». Утім, відверто кажучи, не усвідомлювала їх справжній масштаб. Владика нерідко говорив: «Ось не стане мене… і зрозумієш…» Але я не хотіла навіть думати, що його не стане. А коли він таки пішов, не одразу усвідомила масштаб нашої втрати. У Майї Кристалінської є прекрасна пісня «Ніжність», що починається зі слів: «Опустела без тебя земля…». Напевно, щось подібне відчуваємо сьогодні й усі ми. Смерть владики стала жахливим випробуванням для нас – його друзів, співпрацівників, вихованих ним священиків. Проте найбільшої втрати зазнали навіть не ми, а Українська Автокефальна Православна Церква. Так сталося, що мені випала доля критикувати нового Предстоятеля нашої Церкви. Чи рада я, що так сталося? Я би воліла займатися іншими справами. Але […]

Читати далі

Фонд пам'яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

“Один народ, одна мова, одна церква”: книга Митрополита Мефодія

24 травня 2015 на вечорі пам’яті Блаженнішого Мефодія було презентоване видання “Один народ, одна мова, одна церква”. До книги Блаженнішого Мефодія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви увійшли вибрані праці, написані ним у часи предстоятельського служіння в Українській Автокефальний Православній Церкві. У статтях і наукових дослідженнях спочилого Предстоятеля УАПЦ аналізується головна історична подія церковного життя України ХХ століття — відновлення автокефального буття Української Церкви та проголошення Київського Патріархату. У численних документах Патріархії та Архієрейського Собору УАПЦ, написаних Блаженнішим Митрополитом Мефодієм або під його безпосереднім керівництвом, розкрито історичні та канонічні причини сучасної канонічної кризи українського православ’я, визначено головні помилки автокефального руху та шляхи їх подолання, окреслено еклезіологію відродження УАПЦ та входження цієї Церкви у співпричастя зі Вселенським Константинопольським Патріархатом. Книга призначена для широкого кола читачів — православних кліриків та вірян, вихованців духовних шкіл, усіх, хто цікавиться історією та сучасним станом українського церковного руху за автокефалію. З питань придбання […]

Читати далі

Звернення Архиєрейського Собору УАПЦ від 16 липня 2010 року Божого

Текст Звернення підготовано за участю та під керівництвом Блаженнішого МЕФОДІЯ Митрополита Київського і всієї України Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Однією з головних проблем, що стоять сьогодні перед сучасною Україною, є подолання антагонізму між Сходом та Заходом, пошук спільних культурних та релігійних символів, які би могли об’єднати розділену за конфесійною, мовною та культурною ознаками націю. Україна потребує єдності, потребує ідей та цінностей, які б однаково схвально сприймалися серед цілого українського народу, об’єднували Схід та Захід та сприяли консолідації Українського Православ’я. Як засвідчило життя, історичні та культурні символи доби Козаччини, які широко пропагувалися в нашій країні протягом останніх років, не змогли об’єднати розділену Церкву та націю. Українська ідентичність XVII століття формувалася у складній ситуації протистояння впливам, що надходили з Польщі та Росії, в умовах взаємовиключного вибору між західним та східним векторами розвитку нації. Саме тому трагічний досвід України XVII століття виявився для сучасного українського суспільства надто складним та суперечливим. Втім, в […]

Читати далі