Апостол Матфей говорить, що після того, як Іоан Хреститель був відданий під варту, Ісус Христос залишив Назарет і оселився в Капернаумі. Після того, як стих глас вопіющого в пустелі, Спаситель починає свою проповідь словами: «Покайтеся наблизилося бо Царство Небесне» (Мф.4:17).

Таким чином, збулося пророкування Ісаї: народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смертній, світло засяяло їм (Іс.9:2). Для тих, хто перебуває у тіні смертній, Христос є Світлом, що визволяє від гріха і наслідку гріха – смерті. Кожен, хто перебуває у рабстві гріха, той помирає духовно, а щоб сприйняти Світло – Христа, Яке зціляє і спасає, перше, що ми повинні зробити, це покаятися.
Покаяння полягає в тому, щоби лицем повернутись до Бога, пояснює митрополит Антоній Сурожський, це має бути переворот у житті, це момент, коли проживши можливо довший час без Бога, ховаючись від Нього, щоб не зустрітись з Ним своїми очима ми в одну мить розуміємо, що тільки в Ньому є весь зміст нашого життя, та повнота, яку прагнемо віднайти.
Тому, ми, християни, повинні хотіти помістити в свої серця Господа, а поруч із Ним – своїх ближніх. Бо серце, де немає місця для Бога і ближнього, де замість любові егоїзм – закам’яніле і черстве.
Тож хай перша проповідь Ісуса Христа в Капернаумі торкнеться і наших сердець, змінить їх, схилить до покаяння, а разом з тим – і до любові.

Пресслужба Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря