Молитва сильніша за втому: різдвяний заклик у час війни
Коли людські сили вичерпуються, молитва стає опорою для серця.
Тернопільська Чудотворна Ікона — духовний прихисток для краю і країни
Різдвяні дні в Україні вже давно перестали бути лише часом радості й святкового світла. Вони наповнені тихим болем, тривогою і молитвою. Війна щодня торкається українських домівок: матері не сплять, чекаючи звістки від синів, дружини схиляють голови в молитві за чоловіків, а дитячі серця знову й знову просять Бога зберегти тата. У цій реальності молитва стає не втечею від болю, а дорогою, якою людина йде крізь нього.
Саме тому в ці святі дні українців закликають до спільної молитви — щирої, зосередженої, наповненої довірою до Бога. Бо молитва — це дотик Божої любові тоді, коли людські сили вичерпуються. Це тиха, але незламна сила, яка тримає не лише окрему людину, а родину, громаду і цілий народ.
Особливим знаком надії у цьому молитовному єднанні стає звернення до Тернопільської Чудотворної Ікони Божої Матері. Століттями Пресвята Богородиця була Заступницею цього краю, Свідченням Божої близькості у часи випробувань, воєн і скорбот. До Неї приходили з молитвами про захист, зцілення, мир і збереження життя — і сьогодні до Неї знову звертаються з тими самими проханнями.
Запрошення до спільної молитви об’єднує всіх: матерів — за синів на передовій, батьків — за дітей, дружин — за чоловіків, дітей — за татів, усю країну — за Україну, мир і збереження родин. У цьому молитовному колі немає чужих — є спільний біль і спільна надія.
Церква нагадує: Матір Божа не залишає тих, хто з вірою до Неї звертається. Коли серце втомлене війною, молитва стає прихистком, у якому народ віднаходить сили вистояти. Україна тримається не лише зброєю, а й молитвою — тихою, щоденною, спільною. Бо там, де люди разом стають до молитви, там народжується надія, сильніша за страх.
МОЛИТВА ДО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ
О, світу Заступнице, Царице Неба і Землі, безустанна наша Молитвенице, чи є таке місце, де б не проявилась милість Твоя. До Тебе взивали батьки наші і були почуті, на Тебе надію покладали і не були осоромлені. Не відвертайся і від нас, грішних та немічних, що перед святим чудотворним Твоїм образом наболівші серця приклонивши, молитви гарячі возносимо, оспівуючи дивні знамена Твої, в місті Тернополі явлені. Благаємо, Милосердна Мати, будь і надалі повсякчасною нашою Хоронителькою. Як птаха в негоду, рятуючи пташенят, прикриває їх крилами, так і Ти, Преблага і Пречиста, покрий Покровом святим Своїм місто наше, землю нашу і всіх людей Своїх, рятуючи від бід та скорбот. О, Мати Найсолодшого Господа нашого Ісуса Христа, прийми щиросердні материнські моління за дітей добрих і прикрих, жон та мужів, а мужів за жон своїх, а найперше чисті благання дітей за батьків і збереження родинного вогнища та сповни прохання їхні, нехай запанує злагода і любов між ними, бо як не Ти, Всеблагая, то хто ж допоможе. Дай, Всесильна Владичице, ревність, мудрість і мужність пастирям Православним, щоб засівали ниву сердець наших словами вічної правди, щоб просвітили нас прикладом життя по вірі. Церкву Свою Святу розшири від розколів і єрисей вбережи. Щоб було одне стадо і один пастир. Державу утверди, військо зміцни, щоб безсилими стали потуга недругів, миром їх осіни; правителям премудрість, чесність і совість низпошли; щоб врозумились і пізнали Бога Істинного і його церкву Православну; народ просвіти світлом вчення Христового, щоб серця наші були плотяними, а не кам’яними, і до покаяння та направлення життя приведи, щоб принесли ми гідні плоди віри і добрих діл та заслужено удостоїлись Небесного Царства. Де в купі з усіма Святими прославимо всечесне і величне ім’я. В Тройці славимо Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Амінь.