Слово духівника Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія протоієрея Романа Будзинського настоятеля парафії Святих Жон-Мироносиць

Як любив зауважувати Блаженніший Митрополит Мефодій, одне з історичних непорозумінь у православній традиції полягає у вкрай невеликій кількості канонізованих вірян. Список імен святих Православної Церкви рясніє іменами святих князів, святителів, ченців. Але там вкрай мало святих-мирян… Впродовж 2000-2015 років, коли Українську Автокефальну Православну Церкву очолював Блаженнійший Митрополит Мефодій, наша Церква здебільшого утримувалася від канонізацій. Серед духовенства та єпископату УАПЦ лунали голоси, що вимагали канонізації тих або інших церковних діячів — включно з прославленням у лику новомучеників репресованих більшовицькою владою ієрархів та духовенства УАПЦ формації 1921 року.

Однак Блаженнійший Митрополит принципово утримувався від будь-яких канонізацій, які би могли в майбутньому ускладнити процес об’єднання Українського Православ’я. Канонізація Арсена Річинського стала винятком. Рішення про це було ухвалено Архієрейським Собором УАПЦ від 26 серпня 2009 року. По суті це була загальноцерковна канонізація. Але з формальної точки зору йшлося про зарахування до лику місцевовшанованих святих (оскільки, відповідно до Статуту УАПЦ рішення щодо загальноцерковного прославлення міг ухвалити лише Помісний Собор).

Чому саме для Блаженнішого Митрополита Мефодія було так важливо здійснити канонізація Арсена Річинського? «Бог Сам знає Своїх Святих» — казав Блаженніший. И завжди наголошував, що канонізація, яка відбувається тут і зараз, у межах земної Церкви, — відбувається для нас, нашого та наступних поколінь християн. Арсен Річинський був одним з ідеологів українського автокефального руху. Однак його канонізація не була політичним актом. «Було би помилкою, — писав Блаженніший Митрополит Мефодій, — сприймати канонізацію сповідника віри лікаря Арсена Річинського як спробу догматизувати певний погляд на історію та зміст Українського Православ’я. Зарахування до лику сповідників віри було здійснено нами не з метою популяризації спадщини цього видатного вченого та борця за автокефалію нашої Церкви, а з уваги на його страдницьке життя: включно з його праведною кончиною, коли святий Арсен пожертвував власним життям, рятуючи матір з новонародженим дитям».

Святий праведний Арсен Річинський впродовж свого життя допомагав ближнім. Це приклад святого мирянина, який жив за євангельським словом: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13).

Цього року ми відзначаємо 130 років з дня його народження. Але подвиг, яким підв’язався святий праведний Арсен — жертовне, до смерті, служіння ближньому — особливо актуальний сьогодні, у воєнний час, коли щодня сотні наших співвітчизників віддають свою «душу» або, кажучи сучасною мовою, життя, за своїх друзів, свою Батьківщину, майбутнє своєї країни.

Святий праведний Арсен, молися Богу за нас!

Протоієрей Роман Будзинський, духівник Фонда пам’яті Блаженнійшого Митрополита Мефодія