Архімандрит Епіфаній: шлях до служіння як доброго пастиря після настанов Патріарха Філарета
Урочиста хіротонія архімандрита Епіфанія на єпископа, яку звершив Патріарх Філарет, стала початком архіпастирського служіння та внеском у творення єдиної Помісної Церкви її майбутнього Предстоятеля.
Хіротонія у Володимирському соборі, що стала знаковою подією в житті Епіфанія як Митрополита і Предстоятеля ПЦУ у майбутньому

«…Преосвященний єпископе Епіфанію, улюблений у Христі брат! Кожний новопоставлений єпископ сповідує віру, що його обрав на єпископське служіння Сам Христос. Дійсно, в Церкві все робиться з волі Божої, навіть і в тих випадках, коли єпископами стають недостойні: майбутні єретики, хулителі імені Христа Спасителя, люди низької моралі. Воля Божа попускає входити в церковну огорожу і найманцям, а не добрим пастирям. Ми віримо, що благодать Святого Духа, яка зійшла на тебе під час архієрейської хіротонії, поставила тебе як доброго пастиря. Господь обрав тебе на служіння Церкві ще в молоді літа, і ти прислухався до Його голосу.
Ти добре знаєш, що архієрейське служіння – це не честь і не нагорода за труди, а, насамперед, подвиг. Більшість із нас зрозуміла це тільки тепер, коли Православна Церква в Україні знову опинилася перед лицем випробувань. Багато хто із наших співбратів архієреїв не зрозуміли волі Божої і не встояли перед спокусами…»
15 листопада 2009 року у Володимирському кафедральному соборі Києва відбулася визначна подія для Української Православної Церкви Київського Патріархату. Святійший Патріарх Філарет очолив Божественну літургію, під час якої було здійснено хіротонію архімандрита Епіфанія (Думенка) на єпископа Вишгородського. У співслужінні з Патріархом взяли участь провідні ієрархи церкви, а саме митрополит Димитрій (Рудюк), архієпископи Олександр (Решетняк) та Михаїл (Зінкевич), а також єпископи Лаврентій (Мигович), Онуфрій (Хаврук), Іларіон (Процик) і Євстратій (Зоря).

Цей день став визначальним для майбутнього Предстоятеля Православної Церкви України. Після богослужіння Святійший Патріарх Філарет звернувся до новообраного єпископа зі словами батьківських настанов, наголошуючи на високій відповідальності та значущості архієрейського служіння.
У своїй промові Патріарх Філарет підкреслив, що єпископське служіння – це не нагорода чи честь, а важкий подвиг. Він наголосив, що кожен єпископ, приймаючи архієрейський жезл, повинен пам’ятати про свою місію: бути добрим пастирем, служити Церкві Христовій і своїм прикладом вести паству до спасіння.
«Ми віримо, що благодать Святого Духа, яка зійшла на тебе під час архієрейської хіротонії, поставила тебе як доброго пастиря. Господь обрав тебе на служіння Церкві ще в молоді літа, і ти прислухався до Його голосу», – зазначив Патріарх.
Філарет нагадав, що архімандрит Епіфаній, маючи освіту в Київській духовній академії та Афінському університеті, вже проявив себе як здібний організатор і пастир, обіймаючи посади керуючого справами Київської Патріархії та намісника Видубицького монастиря.
Окрему увагу Святійший Патріарх приділив випробуванням, які стоять перед Українською Православною Церквою, особливо в умовах розділення та боротьби за незалежність.
«Роби все можливе для утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви», – закликав Патріарх Філарет.
Він наголосив, що шлях єпископа – це служіння з вірою, виконанням Божого закону і піклуванням про душі своєї пастви. Служіння потребує не лише благодаті Святого Духа, але й постійних трудів, молитви і богоугодного життя.
Урочистим завершенням хіротонії стало вручення архієрейського жезла – символу архіпастирської влади. Патріарх благословив новообраного єпископа Епіфанія та звернувся до нього зі словами:
«Прийми цей жезл, що вручається тобі як від руки Христової, як знамення сили і міцності, які дарує тобі Пастиреначальник. Нехай буде він твоєю опорою у нелегкому архіпастирському служінні».
Ця подія стала не лише визначним етапом у житті архімандрита Епіфанія, але й важливою віхою в історії українського православ’я. Згодом він став духовним лідером Православної Церкви України, продовжуючи справу, до якої покликав його Господь і благословив Патріарх Філарет.
З того часу минуло сьогодні 15 років і саме цього дня Митрополит Епіфаній отримав привітання:
«Дорогий наш Предстоятелю, Блаженнійший Митрополите Київський і всієї України Епіфаніє! Від повноти помісної Української Православної Церкви сердечно вітаємо Вас з 15-літтям архієрейської хіротонії. Ця подія, безперечно, стала світлою й визначальною для Вашого життя. Але й для нас, дорученої Вам Богом пастви, сьогоднішній день – свято.
Ми дякуємо Господу за Ваше покликання до служіння на Його славу та добро для нашої Церкви! Ви зі смиренністю, гідністю й мудрістю звершуєте ввірену Вам місію та несете велику відповідальність перед людьми і Богом за працю на Ниві Христовій, яку покликані звершувати в історичний, але дуже складний для нашого багатостраждального народу час.
Лише Вам і Богові відомі всі випробування і виклики, які Ви з честю та стійкістю долаєте задля благої мети – заради єдності, відновлення справедливості, захисту правди, утвердження відродженої автокефальної Української Православної Церкви, братерського єднання всіх православних українців довкола Київського престолу.
Ми знаємо, бачимо і відчуваємо силу Вашої віри в Бога, Вашої відданості, Вашої розважливості, Вашої справді батьківської жертовної любові до людей і до Батьківщини. Всі ми – з Вами, Ваше Блаженство! Ми разом – велика, єдина і міцна духовна родина Православної Церкви України, яка є однією з рівноправних 15-ти у Диптиху помісних автокефальних Православних Церков світу. Підносимо за Вас подячні молитви перед Господом і просимо для Вас многих благословенних літ служіння».
Українська Правoславна Церква/Православна Церква України

