Наталія Михайлівна Шевчук — голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, перший помічник Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (2000-2015), релігійний експерт. Усі попередні розслідування Фонду, опубліковані у відкритому доступі, не були спростовані, оскаржені в судовому порядку або спростовані будь-якою офіційною заявою зацікавлених сторін.

Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук публікує результати розслідування щодо призначення особи з двома набраними чинності вироками на посаду керівника кафедральної парафії єпархії

ОБОВ’ЯЗОК ГОВОРИТИ

Православна канонічна традиція знає поняття «обов’язку свідчення» — ситуації, коли мовчання стає співучастю. Саме в такій ситуації перебуває сьогодні кожен, хто знає про обставини, викладені нижче, і зберігає мовчання.

Цей матеріал — не звинувачення. Це виклад задокументованих фактів, підтверджених набраними чинності вироками судів України, офіційними відповідями державних органів і відкритими реєстрами. Жодне з наведених тверджень не було спростовано в судовому або позасудовому порядку жодною із згаданих осіб.

Ми звертаємося до Священного Синоду Православної Церкви України, до православної спільноти України та до світового православного співтовариства з вимогою дати канонічну оцінку фактам, які не можуть залишитися без відповіді.

ЧАСТИНА І. ОСОБИ ТА ЇХ СТАТУС

Петранюк Тарас Іванович, церковне ім’я — Тихон, архієпископ Тернопільський і Бучацький, керуючий Тернопільсько-Бучацькою єпархією Православної Церкви України. Уродженець міста Коломия Івано-Франківської області.

Восьмий рік очолює кафедру, засновану і розбудовану Блаженнішим Митрополитом Мефодієм (Кудряковим) — Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви з 2000 по 2015 рік.

Петранюк Назар Іванович, 25 серпня 1982 року народження, уродженець міста Коломия Івано-Франківської області — рідний молодший брат архієпископа Тихона.

З липня 2025 року — керівник релігійної організації «Парафія Кафедрального собору рівноапостольних Кирила і Мефодія Тернопільсько-Бучацької єпархії Православної Церкви України» (код ЄДРПОУ: 25694340, місто Тернопіль).

Призначення здійснено рішенням керуючого єпархією — архієпископа Тихона Петранюка, тобто його рідним братом.

ЧАСТИНА ІІ. НАБРАНІ ЧИННОСТІ ВИРОКИ СУДІВ УКРАЇНИ

Вирок перший: загибель людини
Апеляційний суд міста Києва
Справа №759/2926/16-к
Вирок від 26 червня 2018 року
Стаття: ч. 2 ст. 286 КК України

Суд встановив: 17 січня 2015 року Петранюк Назар Іванович керував транспортним засобом Renault Logan у місті Київ. Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху скоєно наїзд на пішохода. Потерпілий отримав відкриту черепно-мозкову травму, несумісну з життям, і загинув.

Суд встановив: водій мав об’єктивну технічну можливість уникнути наїзду, однак не вжив необхідних заходів відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Апеляційний суд скасував попередній виправдувальний вирок Святошинського районного суду та визнав Петранюка Назара Івановича винним.

Покарання: 3 (три) роки позбавлення волі, позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України — звільнений від реального відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Відкритий реєстр судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74960968

Вирок другий: незаконний збут вогнепальної зброї
Броварський міськрайонний суд Київської області
Справа №361/1231/22
Вирок від 20 квітня 2022 року
Стаття: ч. 1 ст. 263 КК України

Суд встановив: Петранюк Назар Іванович у невстановлений час придбав без передбаченого законом дозволу та зберігав при собі з метою подальшого збуту:
— самозарядний пістолет моделі BROWNING Mod. 1935, калібру 9×19 мм;
— самозарядний пістолет моделі Р-411, калібру 9×18 мм (ПМ), виробництво Іжевський механічний завод, Російська Федерація;
— 89 пістолетних патронів калібру 9×19 (9mm Luger);
— пістолет, виготовлений саморобним способом, з пристроєм для зменшення полум’я та звуку пострілів (саморобний глушник);
— 3 патрони, виготовлені саморобним способом.

Епізод 1. 15 листопада 2021 року, місто Київ, проспект Броварський, біля магазину Novus. Петранюк Назар Іванович збув переоблаштований пістолет із саморобним глушником та 3 саморобні патрони особі, що діяла на підставі конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами. Ціна угоди — 2200 доларів США.

Епізод 2. 20 грудня 2021 року, місто Бровари Київської області, вулиця Марії Лагунової, біля будинку 4-Б. Петранюк Назар Іванович збув пістолет BROWNING Mod. 1935, пістолет Р-411 та 89 бойових патронів тій самій особі, що діяла на підставі конфіденційного співробітництва з правоохоронними органами. Ціна угоди — 6300 доларів США та 700 гривень.

Загальна сума двох злочинних угод: понад 8500 доларів США.

20 грудня 2021 року Петранюк Назар Іванович затриманий правоохоронними органами.

Під час досудового розслідування між прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області та Петранюком Назаром Івановичем укладено угоду про визнання винуватості відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України. Петранюк беззастережно визнав свою винуватість.

Покарання: 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України — звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк — 2 роки 6 місяців.

Відкритий реєстр судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104021746

ЧАСТИНА ІІІ. ОФІЦІЙНІ ВІДПОВІДІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ

У квітні-травні 2026 року Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія направив офіційні запити до профільних державних органів. Отримані відповіді підтверджують факт бронювання та виявляють системні прогалини в механізмі його оформлення.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС)
Відповідь №2063/11-99/26 від 14 травня 2026 року

ДЕСС підтвердила: Петранюк Назар Іванович включений до списку бронювання, поданого Управлінням Київської митрополії ПЦУ на підставі наказу ДЕСС №Н-177/11 від 10 листопада 2025 року. При цьому ДЕСС повідомила:
«Процедура бронювання не передбачає перевірки наявності судимостей у кандидатів. Перевірка родинних зв’язків між особою, яка подає список, і тим, кого бронюють, нормативно не передбачена. Відповідальність за достовірність і повноту відомостей несуть особи, які підписали відповідний документ».
Тобто: відповідальність за внесення до списку бронювання особи з двома вироками суду несе єпархія архієпископа Тихона Петранюка — особа, яка є рідним братом і безпосереднім начальником Петранюка Назара Івановича.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)
Відповідь №205-06/33281-26 від 14 травня 2026 року

НАЗК роз’яснила: Управління Тернопільсько-Бучацької єпархії є юридичною особою приватного права. Норми антикорупційного законодавства про конфлікт інтересів на керівників таких організацій не поширюються. Перевірка родинних зв’язків при поданні на бронювання виходить за межі повноважень Агентства.

Печерський районний у місті Київ територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК)
Відповідь №3544 від 21 квітня 2026 року

ТЦК повідомив: Петранюк Назар Іванович, 25.08.1982 р.н., перебуває на військовому обліку у Тернопільському РТЦК та СП. У розшуку перебував у період з 03.02.2025 по 16.06.2025. Після отримання статусу клірика ПЦУ — знятий з розшуку і заброньований.

ЧАСТИНА IV. КАНОНІЧНА ОЦІНКА

Наведені факти потребують оцінки не лише з точки зору законодавства України, а й з позицій канонічного права Православної Церкви — того самого права, на підставі якого держава надає священнослужителям захист від мобілізації.

66-те Апостольське правило встановлює абсолютну норму: особа, причетна до загибелі людини, не може бути рукоположена у священний сан і не може звершувати Таїнства. Ця норма не має строку давності і не знає винятків, пов’язаних із характером вироку — умовним чи реальним.
Правила святого Василія Великого (8, 11, 43) визначають: причетність до позбавлення людини життя або до застосування знарядь смерті є вічною канонічною перешкодою для священства.
14-те правило Неокесарійського собору вимагає від служителя бездоганності, несумісної з кримінальним вироком за смерть людини.
Практика Вселенського патріархату — Матері-Церкви ПЦУ — у цьому питанні є незмінно суворою: священнослужитель, котрий став причиною загибелі людини або торгував знаряддями смерті, складає сан. Як акт духовної чесності. Без строків. Без апеляцій.

Архієпископ Тихон Петранюк, будучи правлячим архієреєм єпархії та рідним братом Петранюка Назара Івановича, не міг не знати про обидва вироки суду. Він особисто прибув до Києва наступного дня після затримання брата у грудні 2021 року. Відомості про вирок за загибель людини у ДТП були публічними з 2018 року.

Таким чином, призначення Петранюка Назара Івановича на посаду керівника кафедральної парафії є свідомим канонічним правопорушенням з боку правлячого архієрея, що порушує норми апостольського і святоотецького права.

Православна канонічна традиція кваліфікує використання церковної посади для досягнення мирських цілей — у даному випадку отримання державного бронювання — як симонію: торгівлю церковним статусом і благодаттю в корисливих цілях, що у Візантійській правовій традиції тягло за собою негайне відлучення обох сторін.

ЧАСТИНА V. ПИТАННЯ ДО СВЯЩЕННОГО СИНОДУ

На підставі викладеного Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія ставить перед Священним Синодом Православної Церкви України такі питання:
Перше. Яка канонічна норма дозволила прийняти Петранюка Назара Івановича до кліру ПЦУ та призначити його керівником кафедральної парафії всупереч 66-му Апостольському правилу, правилам святого Василія Великого та практиці Вселенського патріархату?
Друге. Чи знав Священний Синод ПЦУ про два набрані чинності вироки Петранюка Назара Івановича на момент прийняття його до кліру? Якщо знав — яким є канонічне обґрунтування цього рішення? Якщо не знав — які заходи будуть вжиті?
Третє. Чи відповідає статус офіційного підозрюваного у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада» — КК України — вимогам до особи, яка обіймає посаду керуючого єпархією, є членом Священного Синоду і підписує кліричні призначення?
Четверте. Чи розглядає Синод ПЦУ ситуацію, коли канонічна норма про заборону священнослужителю тримати зброю використовується як підстава для державного бронювання особи, засудженої судом саме за незаконне зберігання, носіння та збут вогнепальної зброї, як таку, що потребує негайного канонічного реагування?

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія протягом восьми років документує діяльність архієпископа Тихона (Петранюка) на кафедрі, заснованій Блаженнішим Митрополитом Мефодієм. Жодне з розслідувань Фонду не було спростовано в судовому чи позасудовому порядку. Усі опубліковані матеріали підтверджені документами, судовими реєстрами та офіційними відповідями державних органів і перебувають у відкритому доступі.

Томос про автокефалію, наданий Вселенським патріархатом 6 січня 2019 року, є актом довіри до Православної Церкви України як до Церкви, що живе за канонами. Кожне рішення Синоду — і кожне його мовчання — є відповіддю на це довір’я.

Ситуація, що склалася в Тернопільсько-Бучацькій єпархії, потребує публічної канонічної відповіді. Не кулуарної. Не відкладеної. Зараз.

Бо поки Синод мовчить — на передовій гинуть капелани ПЦУ, які обрали служіння поряд із солдатами замість теплого тилу. І вони заслуговують на Церкву, яка живе за тими самими правилами, що проголошує.

Джерела та документи

Повне розслідування Фонду з документами:
https://mefodiy.org.ua/prysmak-russkogo-mira-v-pczu-eksklyuzyvni-dokumenty-vyrok-i-rosijskyj-slid-u-ternopilsko-buchaczkij-yeparhiyi/
Вирок Броварського міськрайонного суду №361/1231/22 від 20.04.2022:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104021746
Рішення Апеляційного суду м. Києва №759/2926/16-к від 26.06.2018:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/74960968
Офіційна відповідь ДЕСС №2063/11-99/26 від 14.05.2026
Офіційна відповідь НАЗК №205-06/33281-26 від 14.05.2026
Офіційна відповідь Печерського ТЦК №3544 від 21.04.2026

Українська Православна Церква/Православна Церква України