Високопреосвященний Герман, Архієпископ Чернівецький і Хотинський, надсилає різдвяне послання, сповнене духовних висновків та закликів до єдності та молитви у часи випробувань.

Слова духовного надбання для боголюбивих пастирів і вірних Чернівецько-Хотинської єпархії

Різдвяне послання Високопреосвященнішого Германа, Архієпископа Чернівецького і Хотинського, боголюбивим пастирям, чернецтву та возлюбленим братам і сестрам у Христі.

«Що Тобі принесемо, Христе, бо явився Ти на землі як людина заради нас? Кожне творіння, що від Тебе походить, подяку Тобі приносить: ангели — спів; небеса — зірку; волхви — дари; пастирі — чудо; земля — вертеп; пустеля — ясла; ми ж — Матір Діву. Ти, що раніше віків, Боже, помилуй нас». (стихира на «Господи, взиваю»)

Возлюблені у Господі всечесні пастирі, диякони,

ченці та всі боголюбиві чада Чернівецько-Хотинської єпархії,

Православної Церкви України.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

В цю благословенну ніч весь християнський світ духовно сходиться в маленькому містечку Віфлеєм та поринає в події двотисячолітньої давнини, де справджуються слова пророка Міхея: «І ти, Вифлеєме-Ефрафо, чи малий ти між тисячами Іудиними? З тебе вийде Мені Той, Який повинен бути Владикою в Ізраїлі і Якого походження від початку, від днів вічних» (Міхея 5.2). В цю найсвітлішу і найсвятішу ніч народжується творець Всесвіту і приймає людську природу. Яке величне смирення Всевишнього Господа проявляється з любові до Свого творіння. Апостол Павло розкриває сутність цієї події: «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина» (До филип’ян 2:6-7).

Пришестя в світ Месії людство чекало тисячі років. Кожна жінка, починаючи від Єви, сподівалася що саме від неї народиться той, хто поверне втрачений рай. Через весь Старий Завіт «червоною ниткою» проходить думка про очікування Христа. Проте саме ця довгоочікувана подія звершується непримітним чином. В звичайну ніч, в маленькому вертепі і лиш зоря вказувала на те місце, де народжувався Бог, де відбувалася найвеличніша і найочікуваніша подія всього людства. На той час свідками були лише східні волхви, місцеві пастухи та свійські тварини, що знаходились у вертепі. Сьогодні ж до того місця стікаються серця і молитви мільйонів християн.

Яка ж причина і яка мета пришестя Бога-Сина і Його абсолютного втілення? Це не лише викупити людство від гріхів, це не лише відкрити дорогу до Царства Небесного. Бог став людиною, щоб людина стала Богом! Богом не по природі, а за благодаттю, через наше усиновлення. Про це пише в посланні апостол Павло: «Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа» (До Галатів 4:4-7). Син Божий єдиносущний з Отцем, а християни – діти Божі, які єднаються з Господом через Церковні Таїнства в дусі любові.

Бог є любов і це те, заради чого живуть і заради чого помирають. Нажаль вже десятий рік йде в нашій країні жорстока, кровопролитна війна. І через любов до Бога, до України, до рідної землі, до ближніх і рідних, сьогодні воїни-захисники, на межі фізичних і моральних сил, часто ціною власного життя – тримають фронт від російської навали. Гинуть солдати на полі бою, гинуть цивільні від ракетних обстрілів, депортуються жінки і діти до країни-агресора. Саме тому нашим обов’язком є безперестанна молитва за Перемогу та справедливий мир. Молімось за всіх наших військовослужбовців, за владу, за тих, хто в полоні, за тих, хто в окупації і тих, хто перебуває в зоні бойових дій, за весь наш народ, бо всіх нас, тим чи іншим чином, торкається війна. Тому, крім молитов, необхідно підтримувати армію і всім разом працювати на Перемогу.

Дорогі мої брати і сестри, за рішенням Священного синоду Православної Церкви України, було прийнято для богослужбового використання новоюліанський календар. Від цього року і надалі, ми святкуємо Різдво Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа разом з більшістю православних помісних церков та прогресивним християнським світом. Це не перехід на нову дату, бо Різдво Христове завжди святкувалось 25 грудня, лише на певному етапі ця дата не співпадала зі світською системою обліку днів, тож рішення синоду направлене саме на упорядкування календарних розбіжностей.

Я сердечно вітаю з Різдвом Христовим всіх православних християн Буковини та Бессарабії, в якій би частині України чи світу ви не перебували на сьогоднішній день. Молю Бога, щоб Різдвяне світло найперше проникло в бліндажі і окопи, де мерзнуть та мокнуть наші захисники і захисниці, зігріло їх, дало їм сили, мудрості, відваги і терпіння. Нехай Різдвяне світло завітає і до тих, хто перебуває в полоні, окупації та висланні, дає їм віру і надію на найскоріше визволення. Нехай Різдвяне світло осяє теплом і радістю весь український народ і принесе нам Перемогу і справедливий мир.

Христос народився! Славімо Його!

+ Герман. Архієпископ Чернівецький і Хотинський.

Різдво Христове 2023 – 2024 рр.

м. Чернівці.

Джерело: Чернівецько-Хотинська єпархія ПЦУ