Блаженнійший Епіфаній наголосив на духовній силі мудрості святої великомучениці Катерини та преподобного Меркурія серед сучасних викликів війни.

Про справжню премудрість, вірність Христу та перемогу духу

Два світи світла і випробувань. У день пам’яті святої великомучениці Катерини та преподобного Меркурія Чернігівського Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив богослужіння у столиці та виголосив проповідь про справжню мудрість, покору і духовну незламність.

У кафедральному храмі, де сьогодні зібралися духовенство, військові, молодь, волонтери та миряни, Предстоятель нагадав: Церква шанує подвиг двох святих, які у різні епохи, в різних історичних обставинах, але однаковою духовною силою свідчили вірність Христу — свята Катерина та преподобний Меркурій.

За словами Митрополита Епіфанія, приклад святої великомучениці Катерини вчить нас, що справжня мудрість не народжується гордістю, а формується в покорі до Божої істини. Вона була освіченою, шляхетною, красномовною — але все це стало благословенням лише після її навернення. Бо до зустрічі з Христом у її житті була лише земна слава — а після зустрічі народилася духовна велич.

Блаженнійший зауважив: найбільша небезпека людського розуму — згубна спокуса вважати себе богом. Так згрішили прабатьки, так грішило людство у всіх віках.

Катерина же — віддала найбільше, що мала: своє становище, вплив, свободу, тіло, життя. І здобула більше, ніж мала будь-коли: Життя вічне і перемогу віри. Її кров, підкреслив Архіпастир, стала «насінням перемоги Церкви».

Переходячи до постаті преподобного Меркурія, Митрополит Епіфаній нагадав, що він жив у часи гострих переслідувань, коли Церква в Україні переживала не менше потрясіння, ніж за часів раннього християнства.

Преподобний Меркурій, сповідник віри, зберіг непохитність серед безвір’я, служив людям, молився за тих, хто страждав, і був визнаний святим не тому, що переміг силою, а тому що вистояв духом.

І Бог явив чудеса через нього — як за життя, так і після упокоєння.

Сьогоднішній день, наголосив Предстоятель, — не просто спомин історії, а духовне дзеркало нашої реальності.

Бо і сьогодні є ті самі спокуси:

– гординя розуму

– безбожництво

– ворожа брехня

– руйнація віри

– переслідування правди.

І є ті самі виклики:

– війна

– агресія

– пропаганда

– духовне поневолення.

Митрополит назвав сучасною формою духовної облуди ідеологію «русского мира», яка, прикриваючись церковністю, сіє смерть, страждання та руйнування, та підкреслив, що українські святі — це приклад стояння у Божому світлі проти темряви.

У завершальному слові Блаженнійший закликав усіх: молитися, не втрачати віри, зміцнювати єдність, стояти в правді, вибирати духовну мудрість замість гордості, пам’ятати, що перемога починається в серці, і що Бог — з тими, хто стоїть в істині. Бо перемога Церкви, наголосив він, завжди народжується з молитви, вірності та любові.

Хочете більше дізнатися про духовне життя автокефальної Української Православної Церкви? Запрошуємо відвідати наш сайт Православної Церкви України!

Українська Православна Церква/Православна Церква України