ІЗ НІМЕЧЧИНИ ДО ЛЬВОВА ПОВЕРНУЛИ УНІКАЛЬНУ БІБЛІОТЕКУ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ФІЛОСОФА ТА ПЕРЕКЛАДАЧА СТАНІСЛАВА ВІНЦЕНЗА. ВОНА НАЛІЧУЄ МАЙЖЕ 1000 РАРИТЕТНИХ ВИДАНЬ ГОМЕРА, ДАНТЕ, ШЕКСПІРА, ПЛАТОНА. СЕРЕД КНИГ – ЧИМАЛО ПРИМІРНИКІВ З АВТОГРАФАМИ ТА ПОСВЯТАМИ СУЧАСНИКІВ Й ПРИЯТЕЛІВ ПИСЬМЕННИКА ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, ЧЕСЛАВА МІЛОША, ЮЗЕФА ЧАПСЬКОГО, ҐУСТАВА ГЕРЛІНҐ-ҐРУДЗІНСЬКОГО, БАГАТЬОХ ФРАНЦУЗЬКИХ, НІМЕЦЬКИХ, АМЕРИКАНСЬКИХ МИСЛИТЕЛІВ.

Станіслава Вінценза називали «Гомером Гуцульщини». Він народився у 1888 році на Івано-Франківщині. Справою його життя став тритомник «На високій полонині», який науковці порівнюють з «Іліадою» та «Одіссеєю» Гомера. Саме завдяки цій роботі у європейських країнах знають про Гуцульщину. Письменник навіть запрошував на Гуцульщину італійського фотографа, який зробив серію фотографій місцевих. Станіслав Вінценз першим в Україні встановив у 1936 році пам’ятник Іванові Франку. У 1939 році його заарештував НКВС Вінценза, але невдовзі його звільнили з тюрми. У 1940 році письменник із родиною емігрував й помер у Швейцарії у 1971 році.

Станіслав Вінценз кілька разів втрачав свою бібліотеку. Під час пожежі у роки Першої світової війни згоріли книжки, які збирали для нащадків його рідні, а це були фундаментальні твори, які стали базовими для його творчої і наукової роботи. Втікаючи через перевал у 1940 році від сталінських репресій, він залишив свою бібліотеку. Втретє збирав її в Угорщині, де прожив до 1946 року, але знову втратив, бо змушений був емігрувати далі у Європу, спершу Францію, потім Швейцарію. Там почав формувати свою бібліотеку, велику частину з якої привезли з Німеччини у Львів. Книжки, переважно ХІХ – початку ХХ століття, зберігала родина Вінценза. Серед них є сотні поміток самого Вінценза.

До України приватна бібліотека повернулась за ініціативи та сприяння народного депутата Миколи Княжицького. Книги зберігатимуться в Українському католицькому університету. Кожен друкований екземпляр ще належить детально дослідити

Джерело Ukrinform.ua