З давніх давен українці зранку на Різдво йшли до храму, а після богослужіння, надвечір, ходили по хатах та колядували. У колядників було важливе завдання — принести господарям дому звістку про народження Спасителя.

В дохристиянські часи на території сучасної України давні слов’яни святкували 25 грудня день сонцестояння, яке називалося Коляда. Існувала навіть легенда про богиню Коляду, яка народжувала нове сонце (Божича). А на сонце полював змій, якого звали Коротун.

Ще тоді з’явилася традиція ходити від хати до хати, співати ритуальні пісні і сповіщати людей, що народилося нове сонце. Також у текстах бажали господареві та його родині добробут, силу, щастя. Тексти цих пісень, на жаль, не збереглися до наших днів.

З появою християнства обряд зберігся, але вже проводився на честь народження Ісуса Христа. Тому в колядках почали розповідати про події, пов’язані зі Спасителем.

Часто в українських колядках відтворювалися історичні події, які мали вплив на народ. Наприклад, за часів Радянського Союзу, коли Різдво заборонялося, обрядові пісні були свого роду протестом.

Сьогодні також створюються колядки, які освітлюють події війни в Україні. Так, тернополянин Олег Вітвіцький написав «Там во Бахмуті». В цій сучасній українській колядці народження Ісуса Христа переплелося з війною:

Там во Бахмуті, де стріли чути,

Де стільки цвіту вже полягло…

Враз тихо стало і залунало:

Христос Родився! Славімо Його!

Донецька нічка, окопна свічка,

І ворогам всім лютим на зло, –

Стали солдати колядувати:

Христос Родився! Славімо Його!

Під Гуляй Полем кутя на столі,

Звіздою небо там зацвіло,

Вітер у степу водить вертепи:

Христос Родився! Славімо Його!

В місті Марії промінь надії

Десь над Азовом в небо звело,

Там нас чекають, тихо співають:

Христос Родився! Славімо Його!

Під замком львівським, на Личаківськім,

Лицарів військо спокій знайшло…

Ми ж до Героїв із колядою:

Христос Родився! Славімо Його!

У древньому Римі Петрик із Криму

Разом зі світом Славить Різдво,

Юля з Луганська, Настя з Бердянська:

Христос Родився! Славімо Його!

А в Тернополі маленька Оля

З фронту чекає татка свого.

Ручки складає, слізки втирає:

Христос Родився! Славімо Його!

Наша родина — вся Україна,

І Збройні сили, і ТРО,

Під Божим стягом йдем до звитяги —

Христос Родився! Славімо Його!