29 грудня віряни вшановують пам’ять 14 тисяч немовлят, що стали жертвами безжального тирана Ірода в Вифлеємі. Митрополит Епіфаній обурений сучасним Іродом – кремлівським тираном Путіним, який знову сіє смерть Україною у мирні святкові дні, атакуючи українські міста. Схожість обох тиранів у безумстві та жорстокості викликає великий жах та обурення серед віруючих.

Митрополит Епіфаній спільно з віруючими засуджує новітній тероризм рф через масоване вбивство під час святкування Різдва Христового

29 грудня Свята Церква вшановує пам՚ять 14 тисяч немовлят, яких Ірод убив у Вифлеємі. Це одне з найстрашніших масових вбивств в євангельській історії, коли жертвами бездушного тирана стали безвинні діти віком до 2 років… Ця історія з особливим болем відлунює у наших серцях нині, через двадцять століть, коли вже новітній Ірод – кремлівський тиран путін – чинить подібне.

Символічно, що сьогодні цей кремлівський Ірод знову звершив масове вбивство мирних людей. Конотоп, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Київ, Одеса, Львів… У святі дні, коли християни світу вшановують Різдво Христове, новітній Ірод і його слуги знову сіють смерть. Крається серце від повідомлень про наслідки атаки російської імперії зла проти українських міст, проти мирного населення та цивільної інфраструктури – найбільшої атаки за попередній час. Наші молитви – за загиблих, за поранених, за постраждалих.

Обидва тирани – Ірод і путін – хоч і живуть в різні часи, але однакові у своєму безумстві, у своїй жорстокості, підступності, психопатії, соціопатії, хворій гордині, фобіях та… слабкостях. Так, слабкостях, бо ці тирани насправді дуже слабкодухі, вони бояться не лише людей, а й навіть своєї тіні, вони страшенно на всіх ображені, почуваються приниженими, знеціненими, нікчемними. Вони нікому не довіряють, а серце їхнє сповнене підозри, люті та зневіри.

Через панічний страх втратити владу Ірод вбивав усіх, кого підозрював у зраді, в тому числі і власну дружину, кількох рідних синів. Страшною та повільною смертю вмирав той диктатор, а його ім’я навіки записано в історію як означення лютої та проклятої людини. Він не мав ні честі, ні слави, ні поваги ні серед простих людей, ні серед інших правителів, які з-поміж іншого казали, що «краще бути свинею Ірода, аніж його сином».

Давня вифлеємська трагедія, масове вбивство немовлят, є страшною сторінкою в історії людства, яка мала стати пересторогою для всіх майбутніх поколінь і правителів. Але, на жаль, наше покоління теж має Ірода – путіна. Він має знати, яка доля і «слава» чекає на нього, яке прокляття він носитиме довічно – він і його слуги-душогуби. На кожного російського агресора, хто віддає накази, планує злочини, спрямовує смертоносну зброю проти України, проти наших міст і сіл, проти наших людей – нехай на них прийде справедлива відплата від людей і від Бога! Нехай здійсняться на них всі пророцтва про прокляття для беззаконників і людиновбивць.

І нехай немилосердний суд буде для тих, хто немилосердно підтримує та схвалює російські атаки. Особливо ж для таких, як Гундяєв з поплічниками, хто «благословляють» злочини армії темряви, хто прикриває ці сатанинські справи іменем Бога і Церкви.

А найбільше осудження та кара немилосердна і вогонь пекельний – для кремлівського Ірода, тирана і кривавого вбивці.

«Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший… Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього. Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується» (Псалом 108).