«Мовчання, яке свідчило»: Церква вшановує мученика Платона
Його тверда тиша перед катами стала гучним свідченням віри, що пережила імперії.
Юнак, який обрав вічне світло
У день літургійної пам’яті святого мученика Платона Анкірського українська церковна спільнота знову звертає свій погляд до постаті юнака, який прожив коротке життя, але залишив після себе приклад незламної вірності Христові. Його ім’я стало символом чистоти серця, яке не затьмарили ні погрози, ні катування.
Святий Платон жив у кінці III — на початку IV століття в Малій Азії, у часи, коли християнська віра ставала викликом імперським законам і суспільним нормам. Він не був богословом, не мав високого сану, але його проповідь торкалася сердець саме тому, що була віддзеркаленням його власного життя. Платон говорив про Христа просто, чесно й переконливо — настільки, що його слово викликало страх у тих, хто боровся проти істини.
Коли прийшли гоніння, юнака змушували відректися, принести жертви язичницьким богам, зрадити те, що стало серцевиною його життя. Але Платон відповів твердістю людини, яка знає, що її віра — це не традиція, не звичка і не зовнішня форма, а зміст усього буття. Його мовчання перед тиском мучителів стало мовчанням свободи, а кожен удар катів лише гучніше свідчив про його відданість Христові.
Після тривалих тортур Платон був страчений. У момент смерті він не втратив внутрішнього миру — того миру, який дається не світом, а Богом. Саме тому пам’ять про нього жива вже понад 1700 років.
Сьогодні, коли український народ проходить через випробування війною, втратами та невпевненістю, приклад святого Платона має особливу силу. Він нагадує, що:
– стояти у правді — це теж молитва;
– берегти чистоту слова — це теж служіння;
– не відмовлятися від світла — це завжди подвиг.
У час невпевненості святий мученик Платон стає надихаючим образом того, хто не дозволив страхові зруйнувати свою віру. А його молитви, за переданням, допомагають усім, хто перебуває в темряві сумнівів, страждань чи духовної втоми. Святий мученику Платоне, моли Бога за нас і за Україну.
Тропар, глас 4:
Мученики Твої, Господи, у страданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, сокрушили і демонів зухвальства безсильні. їх молитвами спаси душі наші.
Кондак, глас 3:
Свята твоя пам’ять вселенну звеселяє, скликаючи всіх вірних в пречесний храм твій, у якому нині зібравшись радісно, оспівуємо в піснях і світлостях. Тому, Платоне, зовемо тобі: від нашестя іноплеменних ізбав місто твоє, святий.
Молитва до святого мученика Платона
О, святий Платоне, тобі приносимо благальну пісню. Тому не відкинь прохань наших, бо молитвами твоїми ми зможемо стати гідними учнями Христа. Щоб наслідуючи Його ми отримали прощення наших провин, змогли осягнути вершин Царства Божого та мали силу в боротьбі зі злом. Нехай твоя присутність у нашому серці завжди нагадує про неосяжну Любов Божу, щоб ми могли славити Його та оспівувати тебе завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Хочете більше дізнатися про духовне життя автокефальної Української Православної Церкви? Запрошуємо відвідати наш сайт Православної Церкви України!