10 жовтня 2026 року Волинська православна богословська академія відзначила свій Актовий день та 230-річчя традиції духовної освіти на Волині. Урочистості, присвячені також Собору всіх святих землі Волинської, об’єднали архієреїв Православної Церкви України, духовенство, викладачів, студентів і гостей духовної школи.

Це свято стало не лише нагодою згадати багатовікову історію православної освіти, але й можливістю замислитися над одним із найважливіших питань церковного життя: якими будуть священники завтрашнього дня, хто виховуватиме нові покоління українців у вірі, хто нестиме слово Христової правди у суспільство, яке переживає війну, втрати та глибокі духовні випробування?

Адже майбутнє Церкви починається не лише біля престолу храму. Воно формується також у навчальних аудиторіях, академічних бібліотеках, у щоденній молитві, у спілкуванні наставника зі студентом, у вихованні відповідальності перед Богом і людьми.

Урочиста молитва у серці православної Волині

Святкування розпочалося Божественною літургією у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька.

Богослужіння очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), якому співслужили митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко), архієпископ Житомирський і Поліський Володимир, єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл, єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност, духовенство та представники академічної спільноти.

Спільна молитва архієреїв, викладачів і майбутніх пастирів стала свідченням духовної єдності та спадкоємності поколінь українського православного духовенства.

Особливого змісту урочистостям надавало відзначення Собору всіх святих землі Волинської.

Волинь — земля давніх монастирів, храмів, православних братств, духовних шкіл і подвижників благочестя. Її церковна історія є невіддільною від історії українського народу, боротьби за збереження віри, культури та духовної самобутності.

І сьогодні ця спадщина продовжується в людях, які обирають шлях служіння Церкві.

230 років традиції, яку не змогли знищити переслідування

Історія Волинської духовної школи бере початок у 1796 році, коли в Острозі було відкрито Волинську духовну семінарію.

Протягом наступних століть духовна освіта на Волині переживала численні зміни. Навчальні заклади переїжджали, змінювали організаційні форми, долали наслідки воєн, політичних потрясінь та державних переслідувань релігійного життя.

У 1964 році радянська влада закрила Волинську духовну семінарію.

Проте традиція духовної освіти не зникла.

Із відновленням українського церковного життя наприкінці XX століття духовна школа знову відкрила свої двері для молоді. У 2011 році Волинська духовна семінарія була реорганізована у Волинську православну богословську академію.

Таким чином, нинішній ювілей об’єднує історичну пам’ять і сучасний розвиток духовної освіти.

За цими датами — долі багатьох поколінь священників, викладачів, студентів і доброчинців.

За ними — жертовна праця людей, які розуміли: збереження Церкви неможливе без виховання освіченого, духовно зрілого та відповідального пастирства.

Митрополит Михаїл: турбота про духовну освіту як інвестиція в майбутнє Церкви

Особливе місце в сучасній історії Волинської православної богословської академії належить митрополиту Луцькому і Волинському Михаїлу (Зінкевичу).

Владика багато років опікується духовним навчальним закладом, підтримує розвиток його освітнього середовища, зміцнення матеріальної бази та виховання студентської молоді.

Сама академічна спільнота називає митрополита Михаїла своїм ктитором, фундатором і будівничим, висловлюючи вдячність за його багаторічну архіпастирську турботу.

У цій праці важливо бачити не лише розвиток навчальної установи.

Йдеться про значно більше — формування майбутнього українського православного духовенства, здатного відповідати на складні виклики сучасності, зберігаючи вірність Христовому Євангелію.

Майбутній священник повинен не тільки знати Святе Письмо, богослужбовий устав та історію Церкви.

Він має навчитися розуміти людину.

Уміти вислухати матір, яка втратила сина на війні. Знайти слова підтримки для військового, який повернувся з фронту. Допомогти родині, що переживає трагедію. Підтримати молодь, яка шукає відповіді на питання віри, сенсу життя та власного покликання.

Саме тому духовна освіта не може обмежуватися передаванням знань.

Вона має виховувати особистість.

Пастиря, для якого священство є не становищем у суспільстві, а служінням Богові та людям.

Цю місію митрополит Михаїл влучно визначає словами, оприлюдненими на офіційному сайті академії:

«Ми виховуємо пастирів для Церкви і відповідальних лідерів для суспільства».

У цих словах — важливе розуміння відповідальності духовної школи перед майбутнім України.

Богословська освіта під час війни: не лише знання, а й милосердя

Сьогодні українське суспільство особливо потребує духовенства, яке здатне бути поруч із людьми у найважчі хвилини їхнього життя.

І Волинська православна богословська академія розвиває освітні напрями, що відповідають цим потребам.

Зокрема, у 2024 році тут започаткували програму «Клінічне душпастирство», спрямовану на підготовку капеланів для служіння у закладах охорони здоров’я.

У вересні 2026 року відбувся вже четвертий випуск слухачів цієї програми.

Навчання охоплює практичну підготовку до духовного супроводу поранених військовослужбовців, ветеранів, пацієнтів та їхніх родин, передбачає опанування основ психологічної допомоги й особливостей служіння людям, які переживають травматичний досвід війни.

Це переконливий приклад того, як сучасна богословська освіта поєднує традицію Церкви з відповідальністю перед суспільством.

Адже іноді найважливішою проповіддю священника стають не слова з амвона, а його присутність біля лікарняного ліжка, у військовому шпиталі чи поруч із людиною, яка втратила надію.

І саме до такого служіння необхідно готувати майбутніх пастирів.

Митрополит Олександр: майбутній священник покликаний бути світлом для світу

Після завершення Божественної літургії святкові заходи продовжилися в актовій залі Волинської православної богословської академії.

До академічної спільноти звернувся митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко).

Архієрей привітав ректора академії протоієрея Володимира Вакіна, адміністрацію, викладачів, студентів і гостей із визначною датою, побажавши Божого благословення, наполегливості, натхнення та нових здобутків у навчанні й праці.

На знак підтримки духовної освіти владика передав академія добірку книг.

Особливу увагу у своєму виступі митрополит Олександр приділив значенню богословської освіти для духовного становлення особистості.

Він наголосив, що людина, створена за образом і подобою Божою, покликана до внутрішнього просвітлення, а майбутні священнослужителі повинні власним життям свідчити про Христову істину.

Звертаючись до студентів, архієрей нагадав євангельський заклик про світло, яке має сяяти перед людьми.

«Бути світлом для світу» — саме таким, за словами владики, має бути покликання майбутніх пастирів Церкви Христової.

Ця думка особливо співзвучна духовному покликанню богословської академії.

Адже освіченість священника визначається не лише кількістю прочитаних книг чи здобутим науковим ступенем. Її справжня цінність виявляється у здатності людини жити відповідно до знань, які вона отримала.

І якщо богословська наука не приводить до любові, милосердя, відповідальності та жертовного служіння, вона ризикує залишитися лише теоретичним знанням.

Натомість освіта, поєднана з живою вірою, здатна змінювати людські серця.

Книги як духовний спадок для наступних поколінь

Важливо, що підтримка Волинської православної богословської академії з боку митрополита Олександра має багаторічний характер.

У 2019 році архієрей подарував духовній школі факсимільне видання Пересопницького Євангелія — видатної пам’ятки української книжної культури.

У 2022 році академічна бібліотека поповнилася факсимільним виданням Мазепинського Євангелія.

У бібліотеці духовного закладу також створено іменний фонд митрополита Переяславського і Вишневського Олександра.

Такі дарунки мають значення, що виходить далеко за межі звичайного поповнення книжкових фондів.

Вони допомагають майбутнім священнослужителям пізнавати історію українського християнства, багатство національної духовної спадщини, традиції церковного книговидання та нерозривний зв’язок української культури з православною вірою.

Адже народ, який знає власну духовну історію, має міцнішу основу для майбутнього.

Волинська академія — місце, де формується майбутнє українського православ’я

Під час урочистої частини ректор академії протоієрей Володимир Вакін розповів про діяльність навчального закладу та подальші плани розвитку.

Йшлося, зокрема, про вдосконалення освітніх програм, зміцнення матеріально-технічної бази й створення умов для подальшого зростання академії.

Участь у святкуванні взяли також представники місцевої влади, які відзначили важливість співпраці з духовним навчальним закладом.

Водночас найважливішим результатом діяльності будь-якої духовної школи залишаються її вихованці.

Саме вони згодом нестимуть пастирське служіння у містах і селах України, навчатимуть дітей основ християнської віри, підтримуватимуть українських воїнів, звершуватимуть богослужіння, допомагатимуть людям знаходити духовні сили для подолання життєвих випробувань.

І від того, наскільки глибоко вони засвоять не лише богословську науку, але й християнську відповідальність, значною мірою залежатиме духовне життя майбутніх поколінь.

Світло віри, яке передається від покоління до покоління

Двісті тридцять років — це не просто історична дата.

Це нагадування про те, що духовна освіта є живою спадщиною, яку кожне покоління отримує від попередників і має передати наступникам.

За цей час змінювалися держави, політичні режими, суспільні обставини. Українська Церква переживала тяжкі випробування, а її духовні школи — періоди розвитку, занепаду та відродження.

Проте незмінним залишалося головне: прагнення виховувати людей, здатних присвятити своє життя служінню Богові.

Сьогодні, коли Україна бореться за свою свободу, незалежність і майбутнє, діяльність духовних навчальних закладів набуває особливого значення.

Бо відбудова держави потребуватиме не лише відновлених міст, храмів, шкіл та університетів.

Вона потребуватиме духовно зрілих людей.

Людей, які вміють співчувати, прощати, підтримувати, брати на себе відповідальність і служити ближньому.

Саме тому турбота про духовну освіту молоді є турботою про майбутнє українського суспільства.

Волинська православна богословська академія продовжує цю місію, поєднуючи багатовікову традицію з потребами сучасної України.

І символічно, що її Актовий день припадає на свято Собору всіх святих землі Волинської.

Адже святість — це не лише пам’ять про минуле.

Це живий заклик до кожного нового покоління християн.

Заклик бути вірними Христу, служити правді, берегти духовну спадщину свого народу та нести світло віри туди, де його найбільше потребують.

Нехай Господь благословляє митрополита Луцького і Волинського Михаїла, ректора академії протоієрея Володимира Вакіна, професорсько-викладацьку спільноту, студентів, випускників і всіх доброчинців духовної школи.

Нехай Волинська православна богословська академія й надалі залишається осередком богословської науки, духовного виховання, української церковної культури та формування гідного пастирства Православної Церкви України.

Бо майбутнє Церкви народжується там, де знання стають мудрістю, віра — життям, а покликання — жертовним служінням Богові та людям.