Блаженнійший Митрополит Епіфаній очолив літургію у Києво-Печерській Лаврі у другу неділю Великого посту
У другу неділю Великого посту Митрополит Епіфаній очолив літургію у Києво-Печерській Лаврі, виголосивши молитву за Україну та здійснивши дияконську хіротонію.
Молитва за Україну та дияконська хіротонія у трапезному храмі Києво-Печерської Лаври

У другу неділю Великого посту, 16 березня 2025 року, коли Церква вшановує пам’ять святителя Григорія Палами та собору преподобних отців Києво-Печерських, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив урочисту Божественну літургію у трапезному храмі святих Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.



Предстоятелю Православної Церкви України співслужили митрополит Білоцерківський Євстратій, архієпископ Луганський і Старобільський Лаврентій, єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, єпископ Васильківський Єфрем, єпископ Богуславський Арсеній, намісник Лаври єпископ Бориспільський Авраамій, всечесна братія монастиря та запрошене духовенство.



Під час читання Святого Євангелія Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до вірян із першосвятительським словом. У своїй проповіді Предстоятель наголосив на значенні покаяння, молитви та духовного вдосконалення в період Великого посту, коли кожен християнин покликаний до глибшого усвідомлення своєї віри та зміцнення у любові до Бога та ближніх.
Окремо Митрополит Епіфаній виголосив молитву за Україну, яка нині переживає важкі випробування через війну. Лунали прохання за захисників України, за владу та весь український народ, а також за спокій душ усіх загиблих воїнів та мирних жителів.
Під час Божественної літургії Блаженнійший звершив дияконську хіротонію над аспірантом Київської православної богословської академії Всеволодом Сміхом. Нововисвячений диякон став на шлях церковного служіння, присвятивши своє життя духовному служінню Богові та людям.
Наприкінці богослужіння було звершено молебень до преподобних отців Києво-Печерських. Віряни та духовенство єдиними серцями підносили молитви за мир в Україні, за зцілення поранених та за відновлення справедливості на рідній землі.
Ця літургія стала свідченням єдності у вірі та непохитної духовної сили українського народу перед викликами часу.

