Богословська освіта в Україні: курс на якість і традицію
Представники духовної освіти наголосили на необхідності формування сучасного стандарту, що поєднує академічні вимоги та духовні цінності.
Учасники засідання ПЦУ обговорили майбутнє підготовки богословів

3 квітня 2026 року відбулося чергове онлайн-засідання Управління духовної освіти і богословської науки Православної Церкви України, яке очолив доктор богословських наук, професор, протоієрей Олександр Трофимлюк. Зустріч стала важливою платформою для обговорення сучасних викликів і перспектив розвитку духовної освіти в Україні.


У роботі засідання взяли участь заступник голови Управління Олександр Мирончук, секретар Сергій Колот, а також ректори провідних богословських навчальних закладів — Київської православної богословської академії, Львівської православної богословської академії та Волинської православної богословської академії. До обговорення долучилися й гаранти освітніх програм «Богослів’я» з різних навчальних установ, зокрема Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.


Ключовою темою зустрічі стало обговорення проєкту Стандарту вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Богослов’я» у галузі знань «Культура, мистецтво та гуманітарні науки». Учасники засідання зосередилися на аналізі змісту документа, його відповідності сучасним освітнім вимогам та викликам часу.
Особливу увагу було приділено необхідності гармонійного поєднання академічної якості освіти з вірністю православній богословській традиції. Йшлося не лише про формальні освітні стандарти, а й про глибше завдання — формування цілісного світогляду майбутніх богословів, здатних до відповідального служіння як у церковному середовищі, так і в суспільстві.
У ході дискусії учасники висловили низку пропозицій та зауважень до проєкту стандарту, що свідчить про активну залученість науково-богословської спільноти до процесу реформування духовної освіти.
Підсумком засідання стало підтвердження спільного прагнення до розвитку системи богословської освіти в Україні, її інтеграції у загальнонаціональний освітній простір та водночас збереження власної ідентичності. У нинішніх умовах такі ініціативи мають особливе значення, адже формують інтелектуальний і духовний фундамент майбутнього Церкви та суспільства.

