Меджибізький замок відкрив філіал Музею Митрополита Володимира
У фортеці відкрили простір пам’яті Блаженнішого Володимира, представивши особисті речі, документи й шкільні матеріали майбутнього Предстоятеля.
Історія духовного служіння повернулася у місце, де формувався характер Віктора Сабодана
29 листопада в стінах Меджибізького замку — одного з найдавніших укріплених комплексів України — відкрили новий філіал Музею Блаженнішого Митрополита Володимира. Подія стала продовженням відзначення 90-річчя від дня народження духовного лідера, котрий очолював Українську Православну Церкву в 1992–2014 роках та залишив по собі спадщину мудрості, примирення й людяності.


Меджибіж — місце, вплетене в життєву канву Владики Володимира. Звідси походила рідня його батька, а сам майбутній Предстоятель навчався у місцевій школі. Дорога між рідними Марківцями та Меджибожем, яку сьогодні долають за лічені хвилини, у повоєнні роки була шляхом щоденної витривалості. Школярі жили в гуртожитку, а однокласники згадують: юний Віктор Сабодан прокидався першим — тихо, в темряві, поєднуючи молитву з ранковою зарядкою, аби не привертати зайвої уваги у час, коли віра мусила ховатися у тиші.


Філіал музею відкрив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр — духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира. Він передав для експозиції богослужбові ризи, клобук, підрясник, ікони, книги, картини, різдвяний вертеп та інші особисті речі Предстоятеля. Кожен експонат — це ніби збережений подих одного життя, яке формувало хід сучасної української церковної історії.


Особливе місце у виставці займають шкільні речі юного Віктора Сабодана, зокрема зошит дев’ятикласника Меджибізької школи. Цей простий аркуш зі шкільними нотатками нагадує: велика духовна постать починалася з малого — зі звичайної праці, внутрішньої дисципліни, тиші молитви й прагнення до знань.
Відтепер у Меджибізькому замку діє простір, у якому зустрілися минуле та сучасність — музей, що не лише зберігає речі, а й оживляє історію людини, яка стала символом миротворчого служіння. Філіал покликаний продовжувати справу Блаженнішого: будувати мости пам’яті й доброти між поколіннями.

