«Ми не самотні»: як митрополит Сергій Горобцов допомагає переселенцям відчути радість Різдва
У волонтерському хабі для переселенців «Доброго ранку, ми з Маріуполя» митрополит Сергій Горобцов продовжує святкувати Різдво, допомагаючи тим, хто втратив дім.
Волонтерський хаб у Дніпрі став місцем радості й підтримки для переселенців з Донеччини

Різдво під час війни: Митрополит Сергій Горобцов дарує надію переселенцям у Дніпрі
Третій рік поспіль митрополит Маріупольський та Донецький Сергій Горобцов зустрічає Різдво не на Донеччині, а в Дніпрі, у волонтерському хабі «Доброго ранку, ми з Маріуполя». Колись, до повномасштабної війни, він разом із парафіянами влаштовував справжнє українське Різдво в Греко-Олександрівці Тельманівського району. Тепер ці спогади стали символом втраченої мирної епохи та джерелом натхнення для нових справ.



«Була кутя, більше тисячі вареників, які ми наліпили власноруч. Узвар, колядки, вогонь, навколо якого ми збиралися як одна родина. А перед тим було Велике повечір’я й тиха молитва у передчутті народження Христа», – згадує митрополит Сергій. Тоді він співав колядки, грав на бандурі й відчував себе найщасливішою людиною у світі.
Сьогодні реальність інша. Війна забрала домівки, храми й родини. У хабі «Доброго ранку, ми з Маріуполя» митрополит Сергій зустрічається з людьми, які втратили все: «Це налякані очі дітей, розгублені обличчя літніх людей, зранені й виснажені чоловіки й жінки. Вони приходять, щоб знайти надію».
Проєкт «Дорога надії», який реалізує Eleos-Ukraine за підтримки Johanniter International Assistance, допомагає переселенцям отримати необхідні речі, їжу та психологічну підтримку. Митрополит Сергій вірить, що навіть найменша допомога є проявом милосердя та Божої любові: «Для людей, які сиділи під обстрілами і не їли кілька днів, наш продуктовий набір – це не просто їжа. Це якір у бурі. Це знак, що вони не самотні».
Владика переконаний, що Різдво – це свято надії, єднання й підтримки одне одного: «Щоб відчути радість Різдва, потрібно жити за покликом серця. Милосердя й підтримка – це справжній шлях до Бога».
Хаб став своєрідним островом спокою для переселенців, де вони можуть знайти не лише допомогу, а й духовну підтримку. Різдво у цих стінах нагадує про головне – любов, віру й непохитну надію на мир.

