Митрополит Епіфаній вітає вірян із святом Введення до храму Пресвятої Богородиці, підкреслюючи важливість дотримання обітниць перед Господом. Він акцентує на значущості автокефалії для духовної самостійності та закликає вірян відмовитися від минулого ради майбутнього.

Звершення обітниць, автокефалія і шлях до духовного визволення

Дорогі брати і сестри у Христі! Всіх вас сердечно вітаю з цим великим святом – Введення до храму Пресвятої Богородиці. Багато про що нагадує нам це свято: і про виконання Господньої обітниці, і про важливість виконання людьми тих обіцянок, які ми даємо перед Господом, і про звершення тайни Божественного Промислу про спасіння людства. А ще подія, яку вшановує це свято, вказує нам на особливу роль храму як дому Божого, Церкви як спільноти вірних – єдиної, відкритої, гостинної, надійної, рідної.

Дорогі українці! Зараз ми утверджуємо нашу рідну помісну Українську Православну Церкву – духовну основу нашої держави, нашого народу. Раніше український народ не мав своєї незалежної Церкви, нею керували з чужого ворожого краю, диктували нам чужі умови, нав’язували чужу мову і традиції. І от вже понад 4 роки, як ми отримали Томос про автокефалію, відродили історичну справедливість та почали звільнятися від пут «русского міра».

Цей шлях є складним, адже століття духовного поневолення та десятиліття державного атеїзму не минулися без наслідків. Подібно до євреїв, виведених Мойсеєм з Єгипту, які жалкували за домом рабства, де їм жилося нібито краще, ніж на волі – і серед православних України є ті, хто продовжують навіть нині жалкувати за рабством «русского міра». Однак українському народу слід і надалі духовно звільнятися, зміцнюватися, зростати і утверджуватися. Як євреї мали піти геть з Єгипту, так і православні України мають остаточно йти геть від москви – не вагаючись, не боячись і не сумніваючись, не оглядаючись назад із сумом.

Слід полишити попереднє, щоби здобути краще нове – як отроковиця Марія полишила життя з батьками, щоби увійти до храму, де її зустрів на порозі первосвященник Захарія, прийнявши на виховання.

Милістю Господньою та за молитвами Пречистої Діви Марії нехай звершиться те, до чого ми покликані!

Автор: митрополит Епіфаній