«Не судіть з вигляду»: урок Христової правди
Ісус учить розрізняти правду і облуду. Це особливо актуально для України сьогодні.
Євангельське слово у час війни: як розпізнати правду серед хаосу та брехні
ХРИСТОС ВОСКРЕС — ІСТИНА, ЯКА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЧАСУ
Євангеліє дня: Ів. 7:14–30: «14 У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. 15 І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? 16 Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; 17 хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. 18 Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. 19 Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? 20 Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? 21 Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. 22 Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. 23 Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? 24 Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. 25Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? 26 Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? 27 Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. 28 Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. 29 Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. 30 І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його».
У часі, коли Україна стікає кров’ю, коли життя ламаються від вибухів і втрат, ми відкриваємо сторінки Святого Письма — і бачимо не лише древню історію, а живе Слово, яке говорить прямо в серце.
У середині свята, серед натовпу та шуму, Христос входить до храму і починає навчати. Його не зрозуміли, як і нас сьогодні часто не розуміє світ. Його звинувачували, як сьогодні звинувачують тих, хто говорить правду. Його хотіли схопити, як сьогодні намагаються знищити саму ідею свободи, правди і духовної незалежності України.
«Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене» — ці слова звучать як маніфест. У світі, де кожен шукає слави собі, Христос шукає слави Отця. І ми, як Церква, як народ, як особистості, маємо сьогодні вирішити: ми шукаємо власної вигоди чи слави Того, Хто дарував нам життя?
У нашій війні ми не просто боремося за території. Ми боремося за право бути — бути справжніми, бути вірними, бути Божими. І в цій боротьбі Писання нас вчить: «Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим». (Ів. 7:24) Не все, що виглядає перемогою — є перемогою в Божих очах. Не кожна поразка є втратою насправді. Бо головне — залишитися людьми, залишитися вірними, залишитися у світлі.
Народ не розумів Ісуса. Він говорив відкрито — але Його не сприймали. Чому? Бо «ви не знаєте Того, Хто послав Мене». (в. 28) Сьогодні ми спостерігаємо щось подібне. Росія, яка десятиліттями прикривалася хрестом, ховає під ним ракети. Церква, яка мала би бути маяком правди, стала інструментом зла. Але Христос — не в тому, хто володіє зовнішньою формою. Він — у правді, у любові, у жертві.
Ісус каже: «Я знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене». (в. 29) Це глибока істина. Ми можемо говорити про Бога тільки тоді, коли живемо від Бога і в Бозі. Ми можемо бути Церквою лише тоді, коли не боїмося йти за Христом — навіть якщо шлях веде на Голгофу.
Наш народ іде цим шляхом. Ми не шукали війни, але нам довелося стати перед вибором — жити на колінах чи вмерти стоячи. І ми обрали Хрест. Але з нами воскресіння. Бо Христос воскрес! І в цьому — наша надія.
Ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час. Так і ми сьогодні: живемо в тінях загроз, але наш час — у Божих руках. І ми знаємо, що той час настане. Час правди. Час перемоги. Час воскресіння всієї України.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Авторська колонка публіциста В’ячеслава Ковтуна